Про сутність та існування людини

Філософія посбіник

Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

§ 2. Про сутність та існування людини

Філософська антропологія обіймає розмисли як над метафізикою людини, так і над її предметними виявами. Коротко кажучи, осмислює сутність людини, як несуперечливу єдність духу і плоті, а також існування людини або її суспільно-культурні виміри. Якщо дух і плоть – самотворчі структури людського буття, то природні виміри повідомляють про здатність людини до творчості, здійснення (ентелехії). Особистість – це діяння, що цілковито змінює людину.

Сутність

й існування людини розглядають за допомогою різних підходів, що отримали назву: екзистенційного й есенційного.

Екзистенційний підхід цікавиться категорією існування.

Існування – категорія онтології, що позначає наявне буття предмета, котре осягається чуттями. Це фактична заданість чого-небудь.

Екзистенційний підхід витлумачує людину як “екзистенцію”, від лат. “exista” – “існую”, тобто посутньо не загальну, однократну істоту. Перевага віддається людській ситуації з одночасним акцентуванням на ірраціональних можливостях людини. Зосередженість на специфічно

людському існуванні в світі замикає представників екзистенційного підходу на опосередкованому відношенні до феномену людини і зупиняє їх на судженнях та предметно-логічній думці. Вбачаючи призначення людини у виході “за межі”, прихильники людського існування розуміють цей процес як порушення сталості, який супроводжується трансформацією чи то “перевертанням” природних вимірів людини.

Есенційний підхід робить ставку на категорію сутність.

Сутність – категорія онтології на позначення внутрішнього, ті особливості предмета, за межі яких людина не може вийти і які осягає розумом. Це становлення, зусилля чого-небудь.

Есенційний підхід прагне віднайти “специфічно людську” рису, не відмінну від інших рис, яка виявляє людину власне іншою (необмеженою, повною) істотою, що не закута в рамки детерміністичного світу. Проте, занурившись у власне розуміння есенційності, представники есенційного підходу продемонстрували набір людських “першосутностей”.

І екзистенційний, і есенційний підходи у своїй суперечці між сутністю й існуванням на користь одного намагались віднайти способи самотворення людини як особистості. Через нехтування іншої сторони, продемонстрували одномірне розуміння феномену людини і гнучкість (багатогранність) особистості у процесі звертання до підстави.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Про сутність та існування людини - Довідник з філософії


Про сутність та існування людини