Прогнозування науково-технічного прогресу

Прогнозування науково-технічного прогресу – система наукових передбачень розвитку науки і техніки та їх взаємодії на майбутній період з метою виявлення тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, впровадження його досягнень і обгрунтування на цій основі раціональної науково-технічної політики. Для П. н.-т. п. необхідно попередньо комплексно дослідити закономірності та тенденції розвитку науки і техніки і взаємодії цих елементів продуктивних сил (їх взаємовпливу, взаємопереходів тощо) в системі науково-технічного прогресу в минулому

та в сучасний період. На цій основі формується надійна інформаційна база такого прогнозування з урахуванням досвіду найрозвиненіших країн світу у сфері науки і техніки. Оскільки науково-технічний прогрес має еволюційну та революційну форми розвитку, то завданням П. н.-т. п. є з’ясування можливих етапів настання майбутніх наукових, техніко-технологічних революцій, а також органічно пов’язаних з ними кардинальних змін у предметах праці, розвитку інформації тощо. На цій основі досліджуються
тенденції розвитку науки і техніки та форми їх взаємодії на довготривалий період (20-30 років), розробляється система заходів для найефективнішої реалізації прогресивних тенденцій такого розвитку та обгрунтовується науково-технічна політика держави. Такі прогнози відтак пов’язуються з іншими прогнозами розвитку економіки, що слугує підставою для їх коригування. П. н.-т. п. здійснюється за допомогою експлораторного (пошукового) методу, який є ефективним лише в межах наявних тенденцій, однієї фази циклу, і нормативного – шляхом пошуку оптимальних варіантів майбутнього на основі певних заданих критеріїв, з урахуванням допоміжної ролі попереднього методу.




Прогнозування науково-технічного прогресу