Рабовласницький лад

Рабовласницький лад – суспільство, засноване на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба. Рабство виникло на рубежі 4 і 3-го тисячоліть до н. е. у найбільш розвинутих тоді країнах Азії та Африки, найвищого свого розвитку досягло у Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Падіння Римської імперії у 5-му ст. до н. е. означало кінець Р. л. Рабовласницький спосіб виробництва – закономірний етап розвитку людського суспільства. Він почав формуватися в часи розпаду первіснообщинного ладу, коли внаслідок появи бронзових,

а пізніше залізних знарядь праці, вдосконалення та розвитку виробництва стало можливим одержання не тільки необхідного, але й додаткового продукту, виникли умови для привласнення частини створеного продукту окремими особами – переважно племінними вождями, родовою знаттю. Рабство – найжорстокіша форма експлуатації людини людиною. Примус раба до праці здійснювався під страхом смерті. Через надмірно інтенсивну працю, постійне напівголодне й голодне існування сотні й тисячі рабів передчасно вмирали. Це, а також прагнення рабовласників розширити своє господарство, вимагало постійного й масового
оновлення армії рабів. Для рабовласницького суспільства характерною була непримиренна боротьба між рабами і рабовласниками, яка часто переростала у повстання рабів. Незважаючи нате, що Р. л. давно зійшов з історичної арени, його пережитки ще довго існували в економіці багатьох країн у вигляді плантаційного рабства (США, Латинська Америка), патріархально-рабовласницьких відносин в окремих районах Азії, Африки, Океанії. Тривалий час існувала й работоргівля Офіційно вона була заборонена ООН лише у 1948 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Рабовласницький лад - Економічний словник


Рабовласницький лад