Рассел Бертран

Політологічний словник

Рассел Бертран (1872 – 1970)- англійський філософ, математик, відомий громадський діяч. Походив зі старовинної аристократичної сім’ї. Навчався у Кембриджському університеті, був дипломатом, займався науковою і викладацькою діяльністю у Китаї, США. У 1920 р. відвідав Радянську Росію. В 1950 р. став лауреатом Нобелівської премії. Один із засновників відомого Пагуошського руху. Основні праці: “Практика і теорія більшовизму” (1920). “Влада” (1938), “Історія західної філософії”” (1946), “Авторитет і індивідуальність”

(1949). Р. не лише вважав більшовизм антидемократичним явищем, а й стверджував, що Росія практично не готова до багатьох форм демократії. Охарактеризував більшовизм як певний релігійний феномен, що був. мовляв, ближче до мусульманства. Доводив, що більшовизм з’являється там, де суспільство перебуває у кризових ситуаціях, де промислове населення живе у поганих умовах. Більшовизм є антидемократичним саме тому, що основним мотивом реалізації влади більшовиків є беззаконня, насильство, терор,
порушення прав особи. Вважав, що Захід нічого не виграє від політичної блокади Росії, оскільки росіяни, мовляв, витримають будь-яку блокаду, тому що звикли жити у складних, нестерпних умовах. Стверджував, що влада має природний характер. Поділяв владу переважно на владу індивідуумів і владу організацій. Суть влади як такої Р. вбачав на стику, у точці взаємодії цих двох форм влади.

Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник. – Львів, 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003.

М. Головатий




Рассел Бертран