Редукція праці

Редукція праці (від лат. reductio – повернення) – процес зведення складної праці до простої. Складна праця виступає як помножена проста, праця. За один і той же час вона створює більшу вартість, ніж проста на величину, що характеризує ступінь її складності. У ринковій економіці Р. п. здійснюється стихійно у процесі обміну продукту складної праці на продукт простої праці. Ситуація аж ніяк не зміниться від того, що такий обмін здійснюватиметься за допомогою грошей. Праця – форма вияву робочої сили, її якості, яка визначається ступенем кваліфікації,

набутими виробничими навиками, досвідом, культурно-освітнім рівнем людини На формування робочої сили такої якості потрібні додаткові затрати матеріальних ресурсів і часу. Вони повинні покриватися за рахунок частини новоствореної вартості у формі підвищеної заробітної плати, яка має залежати від складності праці та величини створеної вартості. Р. п. включає також зведення більш інтенсивної! важкої праці до праці нормальної (середньої для даного часу й країни) інтенсивності та трудності. Базою Р. п. є некваліфікована праця, яка не потребує спеціальної підготовки, досвіду, навиків і відповідає середнім
розумовим та фізичним здібностям людини. В сучасних умовах на підприємствах з планомірно організованим процесом виробництва Р. п здійснюється задопомогою тарифної системи, зокрема такого важливого її елемента, як тарифна ставка. У ній, залежно від складності праці, ступінь кваліфікації робочої сили визначається відповідним розрядом, а оплата праці – тарифним коефіцієнтом. Якщо, наприклад, робітнику присвоєно 8-й розряд, а тарифний коефіцієнт, який відповідає цьому розряду, – 3, то це означає, що одна година складної праці робітника цього розряду дорівнює З годинам праці некваліфікованого працівника.




Редукція праці