РЕФОРМА ОСВІТИ 1803, 1804

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Розділ V

Пробудження національної свідомості

Українського народу

РЕФОРМА ОСВІТИ 1803-1804 рр.

Унаслідок постійних переслідувань з боку польського уряду і католицької церкви в Західній Україні братські школи почали занепадати. У селах лише при окремих церквах існували школи грамоти. Діти дрібнопомісної шляхти, багатих міщан та вищого духовенства вчились у василіанських школах, створених уніатським орденом василіан у Львові, Бучачі, Теребовлі, Володимирі-Волинському та інших містах.

Освіта Лівобережної

України розвивалася за законами Росії. Відповідно до “Статуту народних училищ” (1786) у повітових містах відкривалися малі народні училища з дворічним терміном навчання, у губернських центрах – головні народні училища з п’ятирічним терміном навчання. Поряд із ними в окремих селах існували і “дяківки”.

На початку XIX ст. (1803-1804 рр.) царський уряд здійснив реформу шкільної освіти; було затверджено таку структуру: церковно – народне училище (школа); повітове училище; гімназія; університет.

Першими гімназіями були Новгород-Сіверська (1804), Xарківська (1805), Київська (1809), Сімферопольська (1812). Згодом вони з’явились у Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Вінниці, Xерсоні.




РЕФОРМА ОСВІТИ 1803, 1804