Регіональне природокористування

Регіональне природокористування – економічна діяльність суспільства на рівні окремих регіонів, спрямована на використання багатств і природних умов для задоволення потреб населення певного регіону і країни загалом. Основними принципами Р. п. повинні стати розширене відтворення відновлювальних ресурсів; раціональне видобування і витрачання не відновлюваних ресурсів; збалансоване використання різних видів природних ресурсів; збереження сприятливої для життєдіяльності людини сфери її проживання; оптимальне співвідношення використання

територій і природних ресурсів; створення системи природоохоронних територій з метою збереження різноманітного тваринного і рослинного світу і ландшафтів; надійне захоронення шкідливих відходів, переробка й використання нешкідливих та ін. Через неоднакове техногенне навантаження на регіони країни, екологічну різноманітність територій, різну забезпеченість природними ресурсами тощо ці принципи передбачають формування різної регіональної екологічної політики та диференціацію управлінських рішень. Так, в Україні найбільше техногенне навантаження (визначається відношенням обсягів продукції
профілюючих галузей на душу населення країни до її території) і найвищий ступінь економічної кризи спостерігаються в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій та Київській областях, передусім у Донецько-Придніпровському регіоні. Таке навантаження при видобутку залізної руди у 100 разів більше, ніж у Росії і в 10 разів порівняно з Францією; щодо видобутку вугілля ці дані відповідно становлять 60 і 11 разів, виплавка сталі – 50 і 3 рази. Тому неоднаковою повинна бути й екологічна політика держави щодо регіонів. Підприємства, які багато коштів витрачають на екологізацію виробництва, а їх продукція необхідна для регіону і країни, повинні отримувати часткову компенсацію таких витрат; підприємства, які припиняють свою діяльність задля істотного скорочення забруднень у регіоні, повинні отримати повну компенсацію з метою перепрофілювання своєї діяльності та перепідготовки кадрів тощо. Водночас різке загострення екологічної ситуації в окремих регіонах (значне погіршення земельних, водних, лісових ресурсів) вимагає істотного зростання ролі держави у вирішенні цих проблем. Регіональні економічні програми повинні передусім чітко визначати місце економіки регіону у народному господарстві країни на близьку і віддалену перспективу; залежно від цього слід створювати ефективну економічну і соціальну інфраструктуру з урахуванням екологічної складової; раціонально розміщувати продуктивні сили з урахуванням природних багатств, транспортного сполучення, забезпеченості трудовими ресурсами; забезпечити централізоване управління на основі концентрації фінансових ресурсів у вирішенні найскладніших екологічних проблем; надавати централізовану підтримку тим регіонам, економічний потенціал яких є нижчим від середнього в Україні, тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Регіональне природокористування - Економічний словник


Регіональне природокористування