Регуляція кровообігу. Лімфообіг

Розділ 4 КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

§ 23. Регуляція кровообігу. Лімфообіг

Регуляція кровообігу. Органи, які інтенсивно працюють, потребують збільшення кількості крові, що надходить до їх судин. Пригадайте, як завжди після обіду виникає сонливість: кров притікає до травної системи, і кровопостачання головного мозку зменшується. Як відбувається перерозподіл крові в організмі?

Рух крові по судинах регулюється і нервовою системою, і гуморально. Закінчення чутливих нейронів, розміщені в стінках судин, реагують на зміну тиску та хімічного

складу крові. Імпульси, які в них виникають, передаються до судинно-рухового центру в головному мозку. З нього по ефекторних нейронах до гладеньких м’язів стінок судин надходять сигнали, що спричиняють їх скорочення. Це зменшує просвіт судин, отже, знижує кровопостачання органа.

Прикладом гуморальної регуляції є дія гормону адреналіну, під впливом якого дрібні судини шкіри, органів травлення, нирок і легенів звужуються, а артеріоли головного мозку, серця, скелетних м’язів і бронхів розширюються.

Майже

половина загального об’єму крові міститься в “кров’яних депо” – капілярах печінки, селезінки та підшкірної жирової клітковини. Якщо під час навантажень або крововтрати необхідно збільшити об’єм крові, що циркулює, вона викидається з депо в кров’яне русло. Зі зменшенням потреби в додатковому кровопостачанні частина крові знов повертається до депо. Зазвичай під час незначних навантажень у кровообігу бере участь лише 20-30 % усіх капілярів. Із зростанням навантаження на орган до роботи стають додаткові капіляри, і надходження крові до органа збільшується.

Лімфообіг. Лімфатична система складається з судин і лімфатичних вузлів (мал. 23.1). Початковою її ланкою є лімфатичні капіляри. їх мережею пронизані усі тканини, окрім кісткової, нервової і поверхневих шарів шкіри. На відміну від капілярів крові, лімфатичні капіляри з одного боку замкнені. Зливаючись, вони утворюють судини більшого діаметра. Ними лімфа надходить до двох найбільших судин, які відкриваються в підключичну вену великого кола кровообігу. Отже, лімфатична система сполучає міжклітинний простір з кровоносною системою, завдяки чому складові внутрішнього середовища стають єдиним цілим.

 Регуляція кровообігу. Лімфообіг

 Регуляція кровообігу. Лімфообіг

Мал. 23.1. Лімфатична система (а) і лімфатичний вузол (б): 1 – лімфатичні судини; 2 -лімфатичні вузли;

3 – лімфатична судина, що впадає в підключичну вену; 4 – мигдалики; 5 – лімфатичні судини, по яких лімфа надходить до вузла;

6 – лімфатичні судини, по яких лімфа витікає з вузла; 7 – центри дозрівання лімфоцитів

Рухаючись судинами, лімфа потрапляє до біологічних фільтрів – лімфатичних вузлів, що розташовані поодинці або великими скупченнями. їх розміри 0,5-50 мм. Вони утворені сполучною тканиною. Між її клітинами містяться фагоцити, які очищують лімфу від решток загиблих клітин і мікроорганізмів. У лімфатичних судинах і вузлах розміщуються В – і Т-лімфоцити, які з потоком лімфи надходять у кров. Найбільше лімфатичних вузлів в органах травної і дихальної систем.

Лімфа просувається судинами (мал. 23.2) завдяки скороченню гладеньких м’язів їх стінок. Цьому сприяють і скорочення скелетних м’язів. Стінки лімфатичних судин обладнані клапанами, що запобігають зворотному руху лімфи. Переміщується лімфа дуже повільно, зі швидкістю 0,005 мм/с.

Хворіючи на ангіну, ви відчували, як збільшуються піднебінні мигдалики – скупчення лімфоїдної тканини під нижньою щелепою.

 Регуляція кровообігу. Лімфообіг

Мал. 23.2. Рух лімфи в лімфатичних капілярах

Якщо інфекція проникає до дихальних шляхів, у мигдаликах зростає кількість лімфоцитів, збільшується об’єм лімфи.

Лімфатичні капіляри кишечнику беруть участь в обміні жирів, виконуючи роль депо. Компоненти жирів (гліцерин, жирні кислоти), які утворюються під час травлення, не можуть надійти безпосередньо до крові. Вони спочатку накопичуються в лімфатичній системі кишечнику і малими порціями з потоком лімфи потрапляють у кров.

Регулює лімфообіг нервова система. У разі потреби збільшується частота нервових імпульсів, що надходять від спинного мозку до м’язів стінок лімфатичних судин. Як наслідок, частота їх скорочення зростає і швидкість лімфотоку підвищується.




Регуляція кровообігу. Лімфообіг