Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.)

УРОКИ 75-76

Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.)

Мета уроку: узагальнити й систематизувати знання з теми; закріпити розуміння основних понять і термінів; навчити застосовувати вивчене на практиці; розвивати абстрактно-логічне та образне мислення, інтерес до науки; навчати економічного аналізу; виховувати економічну культуру, толерантність і критичність.

Основні поняття: пропозиція грошей, грошова маса, рівновага грошового ринку, грошовий мультиплікатор.

Тип уроку: комбінований.

ХІД

УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Грошова пропозиція – один із головних параметрів грошового ринку. Вона являє собою реальну грошову масу й обчислюється шляхом ділення номінальної грошової маси на ціну.

Пропозиція грошей, або грошова маса, – це сукупність загальноприйнятих грошових засобів в економіці. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, суттєво впливає на реальне виробництво продукту, рівень цін, зайнятість та інші змінні.

Оскільки

контроль над кількістю грошей є надзвичайно важливим для економічної стабільності, аналітики й політичні діячі мають володіти адекватними можливостями для вимірювання грошової маси.

Однак із вимірюванням кількості грошей виникає чимало труднощів, пов’язаних насамперед із чітким з’ясуванням меж того, що слід вважати грошима.

Справа в тому, що в сучасній економіці різні види активів тією чи іншою мірою виконують одну, а то й усі функції грошей.

Актив – це будь-який засіб задоволення тих чи інших потреб різноманітних економічних суб’єктів, що може бути об’єктом купівлі-продажу. Тому дуже важливо враховувати всі складові окремих частин грошової маси для виявлення точного значення змін кожної з них.

Для визначення кількості грошей застосовують грошові агрегати (грошові компоненти) відповідно до ступеня ліквідності.

V. Вивчення нового матеріалу

Пропозиція грошей розглядається монетаристами як суто автономний процес, екзогенний чинник, що не залежить від реальних змін у сферах виробництва та обігу товарів і послуг.

Головною відмінністю погляду кейнсіанської теорії на пропозицію грошей є визнання кредитної природи грошової емісії й, відповідно, формування пропозиції грошей.

З точки зору виробничого процесу базою грошової емісії є зобов’язання підприємств щодо погашення заборгованості з оборотного капіталу – виплат заробітної платні, витрат на сировину, матеріали тощо. Ця заборгованість виникає через наявну розбіжність у часі між поточними витратами виробництва й одержанням доходів від реалізації виробленої продукції. Ці зобов’язання є невід’ємною складовою відтворювального процесу. Вони безпосередньо входять до технології цього процесу і становлять фундамент утворення і пропозиції різноманітних форм кредитних грошей. Отже, безпосереднім суб’єктом пропозиції грошей, їхнім фактичним імітентом виступають насамперед виробничі структури. Функції банків у цьому процесі дещо інакші. Вони виступають у ролі посередників, які лише надають цим процесам відповідної грошові форми.

Внутрішні боргові зобов’язання держави формуються на іншій кредитній базі. Але й тут можна говорити про об’єктивну базу формування пропозиції грошей. У цьому разі не йдеться про економічну оцінку того, наскільки виправданими є ті чи ті боргові зобов’язання держави. Це вже інший аспект проблеми, яка розглядається. Тут важливим є інше. Ідеться про констатацію об’єктивної зумовленості емісійного процесу названим чинником.

Визнання попиту на гроші об’єктивною межею для пропозиції грошей, а власне пропозиції – результатом діяльності банків може створити враження, що завданням монетарної політики банківської системи є суто технічне “підтягування” грошової маси до попиту на гроші в разі зміни його обсягу. Проте це лише поверхове, загальне враження. За ним криється надзвичайно складний процес зростання маси грошей (грошової пропозиції), на який, крім рішень Центрального банку, впливає значна кількість інших чинників, що можуть деформувати пропозицію грошей порівняно з визначеними цілями, відхиляючи її від попиту на гроші. Тому кожен із цих чинників можна розглядати як самостійний фактор впливу на обсяг пропозиції грошей.

Щоб спростити аналіз цих чинників, запишемо пропозицію грошей у вигляді такої формули:

М1 = m • Mб,

Де М1 – пропозиція грошей у формі готівки поза банками та депозитів на поточних рахунках;

M – коефіцієнт грошово-кредитного мультиплікатора;

Мб – грошова база.

Зміна пропозиції грошей (М1) може бути зумовлена дією чинників, що впливають на обсяг грошової бази та на коефіцієнт мультиплікатора.

Оскільки грошова база (Mб) перебуває під цілковитим контролем Центрального банку, то обсяг її може змінюватись унаслідок певних операцій цього банку: операцій на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, валютної інтервенції. Усі вони здійснюються за його рішеннями, тому й зміна пропозиції грошей у розмірах, адекватних зміні грошової бази, є функцією Центрального банку.

Зміна коефіцієнта мультиплікатора визначається не лише рішеннями Центрального банку, але й багатьма іншими чинниками, що діють незалежно від його волі й можуть самостійно впливати на обсяг пропозиції грошей. Такими чинниками можуть бути зміни: норми обов’язкових резервів, облікової ставки, типової ринкової відсоткової ставки, відсоткової ставки за депозитами до запитання, обсягу багатства економічних суб’єктів, тінізації підприємницької діяльності, стану довіри до банків, банківської паніки.

Аналіз факторів впливу на пропозицію грошей свідчить про те, що остаточний обсяг пропозиції грошей формується зусиллями чотирьох груп суб’єктів: Центрального банку, комерційних банків, а також банківських вкладників та позичальників. Це робить управління пропозицією грошей досить складним завданням. Щоб вивести пропозицію грошей на запланований рівень, не достатньо відповідно відрегулювати грошову базу. Для цього потрібно ще й забезпечити відповідне мультиплікативне зростання депозитів під впливом усіх перелічених вище чинників.

Оскільки пропозиція грошей як явище екзогенне формується насамперед банківською системою, графічне зображення кривої пропозиції в системі координат залежатиме від тактичних цілей грошово-кредитної політики. Якщо тактичною ціллю цієї політики є підтримання на незмінному рівні маси грошей в обороті за вільного руху відсоткової ставки, то крива пропозиції грошей матиме такий вигляд:

 Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.)

Крива пропозиції грошей у разі орієнтації монетарної політики на підтримання маси грошей в обороті на незмінному рівні

Пряма вертикальна лінія, проведена з точки 20,0, свідчить про те, що фактична пропозиція грошей сформувалась на рівні 20.0 млрд. грн. і банківська система планує підтримувати її на цьому рівні незалежно від зміни відсоткової ставки. Якщо буде прийнято рішення за тих же умов збільшити пропозицію грошей до 25.0 млрд. грн., то крива пропозиції зміститься праворуч у точку, адекватну 25,0 млрд. грн., але залишиться у вертикальному положенні, що свідчить про її незалежність від зміни відсоткової ставки.

Якщо грошово-кредитна політика визнає за тактичну мету утримання на незмінному рівні відсоткової ставки за вільного руху грошової маси, то крива пропозиції набуде такого вигляду:

 Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.)

Крива пропозиції грошей у разі орієнтації монетарної політики на підтримання відсоткової ставки на незмінному рівні

Горизонтальна лінія М1, проведена з точки 8, свідчить про те, що пропозиція грошей (точка А) має змінювати своє положення ліворуч або праворуч на горизонтальній прямій М1 (залежно від зміни попиту на гроші) так, щоб утримувати відсоткову ставку на рівні 8 %. Якщо ж метою монетарної політики буде підтримання відсоткової ставки на рівні 10 %, то лінія пропозиції грошей зміститься вгору в точку 10, але збереже горизонтальне положення.

Зміщення пропозиції грошей (точка А) на обох рівнях у напрямку, потрібному для утримання ставки відсотка на незмінному рівні (8 або 10 %), Центральний банк може забезпечити шляхом продажу цінних паперів на відкритому ринку (пропозиція грошей зменшиться) або їх купівлею (пропозиція грошей збільшиться).

Крива пропозиції грошей може набути вигляду нахиленої лінії, якщо грошово-кредитна політика передбачає збільшення маси грошей, проте меншою мірою, ніж це потрібно для збереження стабільного рівня відсотка. У цьому разі водночас змінюється і маса грошей, і норма відсотка, а крива пропозиції грошей матиме таке положення:

 Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.)

Крива пропозиції грошей у разі орієнтації монетарної політики на одночасну зміну маси грошей і відсоткової ставки

Вибір тактичної мети грошово-кредитної політики й відповідної їй кривої пропозиції грошей залежить від конкретної економічної ситуації в країні та тих чинників, що зумовили зміну попиту на гроші, відповідно до якої банківська система має відкоригувати пропозицію грошей. Коли, наприклад, зростання попиту на гроші спричинене зростанням цін, то, щоб не спровокувати розвиток інфляційного процесу, доцільно зафіксувати масу грошей на рівні, що склався, і відпустити у “вільне плавання” відсоткову ставку. У цьому випадку кривій пропозиції грошей доцільно надати однозначно вертикального положення. Якщо попит на гроші знижується під впливом, наприклад, прискорення обігу грошей унаслідок удосконалення технологій між – банківського переміщення грошей, то, щоб захистити реальну економіку від небажаного впливу зміни відсоткових ставок, їх рівень доцільно зафіксувати, а масу грошей відпустити “у вільне плавання”. Цій ситуації відповідатиме горизонтальна крива пропозиції грошей.

Глибше зрозуміти механізм цих зв’язків можна на повній графічній моделі грошового ринку, яка включає криву попиту і криву пропозиції грошей.

Якщо дві криві – попиту і пропозиції – накласти одна на одну в одній системі координат, то одержимо завершену графічну модель грошового ринку. У ній попит і пропозиція подаються у взаємодії і визначається результат цієї взаємодії: рівень їх урівноваження та норма рівноважної ставки відсотка, що відповідає цьому рівню.

 Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.)

Криві попиту (МГ) і пропозиції (M1) перетинаються в точці А, якій відповідають маса грошей в обороті на суму 20,0 млрд. грн. та ставка очікуваного доходу (номінального відсотка) на рівні 8 %. Це означає, що економічні суб’єкти бажають мати у розпорядженні грошей на суму 20,0 млрд. грн., а банківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щоб урівноважити попит і пропозицію. За цієї умови ставка відсотка (очікуваного доходу) стабілізується на рівні 8 %. Цей рівень є рівноважною ставкою відсотка, що задовольнятиме вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, що дорівнює 20,0 млрд. грн., і триматимуть його на руках, а продавці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за прийнятною ставкою відсотка.

За жодної іншої ставки відсотка подібна зрівноваженість попиту і пропозиції неможлива. Припустімо, що в цій ситуації якимось чином удалося встановити ставку відсотка на рівні 6 %, тобто нижчій від рівноважної. Реакцією на цю зміну буде зниження альтернативної вартості зберігання грошей і зростання попиту на гроші – точка попиту зміститься по кривій попиту праворуч у положення А1 (при тому, що точка пропозиції залишиться в попередньому положенні – А). Збільшення попиту на гроші виявиться в посиленні вимог економічних суб’єктів до банків надати їм грошові позики. Проте банки не зможуть задовольнити цих вимог, оскільки їхні резерви залишаються незмінними. Окремі банки спробують закупити додаткові резерви на міжбанківському ринку, і між банками посилиться конкурентна боротьба за ресурси. Наслідком цієї боротьби стане зростання відсоткової ставки доти, доки вона не досягне попереднього (рівноважного) рівня. Але в міру наближення ставки до цього рівня зростатиме альтернативна вартість грошей і скорочуватиметься попит на гроші. Тільки-но ставка досягне 8%, весь додатковий попит на гроші зникне і всі показники займуть рівноважне положення: попит і пропозиція – 20,0 млрд. грн., ставка відсотка – 8 % .

Порушену рівновагу ринку можна відновити в інший спосіб – збільшенням пропозиції грошей до нового рівня попиту. Для цього Центральний банк має збільшити резерви комерційних банків, купивши в них відповідну масу цінних паперів або збільшивши рефінансування. За рахунок додаткових резервів банки задовольнили б додатковий попит на гроші, і рівновага відновилася б, але рівень її був би зовсім іншим: обсяг грошової маси зріс би до 25,0 млрд. грн., а ставка відсотка знизилась до 6%. Проте така рівновага може мати негативні наслідки для реальної економіки, насамперед для товарних ринків, де значно зросте платоспроможний попит.

Порушення рівноваги на грошовому ринку може зумовлюватись також чинниками, що діють на боці пропозиції грошей та на боці попиту на гроші. У цих випадках рівновага може відновитись лише на інших рівнях як відсотка, так і грошової маси.

Грошовий мультиплікатор використовується інститутами грошової системи для макроекономічного прогнозування пропозиції грошей і регулювання грошової маси.

Усі разом комерційні банки в умовах дворівневої банківської системи “створюють” гроші, коли надають позики в обсязі своїх кредитних ресурсів. Можливість “створення” грошей усією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором. Депозитний мультиплікатор (m) обернено пропорційний нормі мінімальних банківських резервів (r):

M = 1/r.

Він показує, у скільки разів комерційні банки збільшують розмір грошової маси в обігу.

Грошова пропозиція (MS) пов’язана з грошовою базою (Н) так:

MS = m • Н,

Де MS – приріст пропозиції грошей;

M – депозитний мультиплікатор;

Н – приріст грошової бази.

Грошовий мультиплікатор (m*) – це ускладнений варіант депозитного, у якому враховується поведінка як банків, так і населення:

 Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.)

Де m* – грошовий мультиплікатор;

D – відношення готівкових грошей до депозитів у населення;

R – норма обов’язкових банківських резервів (відношення резервів до депозитів).

Грошовий мультиплікатор визначається як відношення грошової маси (MS) до грошової бази (Н) (гроші Центрального банку).

Грошовий мультиплікатор (яг*)показує, у скільки разів зміниться обсяг грошової маси (MS) у разі зміни грошової бази (Н). Це означає, що пропозиція грошей безпосередньо залежить від величини грошової бази та грошового мультиплікатора.

У червні 2001 р. монетарна база в Україні становила 18994,0 млн. грн., у тому числі готівка – 14487,0 млн. грн. Пропозиція грошей M1 дорівнювала 36952,0 млн. грн. Отже, грошовий мультиплікатор М перебував на рівні 1,95.

Національний банк України, намагаючись контролювати пропозицію грошей, використовує низку інструментів грошової політики: зміну облікової ставки, зміну норми обов’язкових резервів для комерційних банків, операції на відкритому ринку цінних паперів, операції на валютному ринку. В Україні додатково використовується і такий монетарний інструмент, як депозитний сертифікат НБУ, який розміщується серед комерційних банків залежно від тенденцій розвитку грошово-кредитного ринку. Такі заходи пов’язані зі зміною банківських резервів і грошової бази загалом.

VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів

>> Гра-конкурс

Учні класу об’єднуються в три групи – компанії “Флагман”, “Парус”, “Потенціал”. Обираються керівники груп – директори компаній. Директори компаній повинні вести облік зароблених своїми підлеглими балів у кожній конкурсній номінації. Наприкінці гри кожному виставляється оцінка.

1). Як відомо, усім підприємцям іноді доводиться розв’язувати якісь непередбачувані проблеми. Для цього вони змушені завчасно включати свою “якнайшвидшу реакцію”. Отже, кожній компанії буде запропоновано п’ять коротких запитань. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

“Флагман”

1. Якою є залежність між величиною попиту і ціною – прямою чи оберненою?

2. Що відбувається з кривою попиту в ситуації збільшення доходів?

3. Хто на ринку представляє пропозицію?

4. Чи завжди зі зменшенням ціни збільшується величина попиту?

5. Які види іноземної валюти вам відомі?

“Парус”

1. Якою є залежність між величиною пропозиції й ціною – прямою чи оберненою?

2. Що відбувається з кривою пропозиції в ситуації збільшення податків?

3. Хто на ринку представляє попит?

4. Чи завжди зі збільшенням ціни збільшується пропозиція?

5. Якою є національна валюта Естонії?

“Потенціал”

1. Що відбувається з кривою пропозицій у ситуації збільшення дотацій?

2. Як позначається на графіках рівноважний обсяг?

3. Які два явища характеризують незадоволений попит і незадоволену пропозицію?

4. Які сучасні замінники грошей ви знаєте?

5. Що вивчає нумізматика?

2). Часто підприємцям доводиться вести переговори. У конкурсній номінації одному представнику компанії доведеться бути посередником між учителем і компанією. На індивідуальних картках написано терміни й поняття, які слід пояснити компанії, не називаючи їх. За пояснення дається по 2 бали за 1 хв., за правильно вгадане слово – 1 бал. Час виконання – 1 хв.

Картка 1. Закон попиту, секвестр, емісія.

Картка 2. Ринкова рівновага, комплементи, дефіцит.

Картка 3. Закон пропозиції, еластичність, бартер.

3). Кажуть, що ділові люди є тонкими психологами й розуміють співрозмовника з півслова. Отже, конкурсна номінація “Мислитель”. Завдання полягає в доповненні висловлювань відомих людей, а також у стислому поясненні цих афоризмів. Завдання оцінюється в 4 бали й виконується впродовж 0,5 хв.

Картка 1. X. Маккей: “На ринку не дають медалі за відвагу. Ринок може запропонувати лише одну нагороду – це…” (Гроші)

Невідомий: “… – це життя торгівлі і смерть торговців”. (Конкуренція)

Картка 2. А. Маршалл: “Ринок – це інститут або механізм, що зводить разом… і…”. (Покупців і продавців)

Б. Франклін: “Час – це…”. (Гроші)

Картка 3. П. Самуельсон: “Навчіть папугу вимовляти “попит” і “пропозиція” – і перед вами…” (Економіст)

Невідомий: “Крик моди може заглушити лише…”. (Ціна)

4). Сучасним людям подобається неординарність. Наступна конкурсна номінація матиме саме такий характер. Отже, демонструється “чорна скринька”. Сконцентрувавши увагу, слід відгадати, що знаходиться в “чорній скриньці”. За кожну правильну відповідь – 3 бали.

1. Кажуть, що цете, від чого залежать функції попиту й пропозиції. Покупці хочуть бачити її меншою, а продавці – більшою. Проте, як дві частини ножиців ріжуть папір, так і вони формують те, що лежить у “чорній скриньці”. (Цінник)

2. Попит на цей товар – досить еластичний. Якщо ціни на бензин подвояться, то попит на товар, що лежить у чорній скриньці, зменшиться, оскільки це товари-комплементи. (Іграшковий автомобіль)

3. Це одна з витратних частин виробників. Коли зростають певні відсотки, то пропозиція зменшується, а деякі виробники приховують свої реальні прибутки, щоб записати сюди менші цифри. Що лежить у “чорній скриньці”? (Податкова декларація)

4. Її родичі народились у 1996 p., вона – у 2001 р. Проте, на відміну від своєї сестри-близнючки, на якій є руїни Херсонесу, вона житиме вдвічі-утричі довше. Що в “чорній скриньці”? (Монета номіналом 1 грн.)

>> Підбиття підсумків

Підраховуються зароблені бали, визначається компанія-переможець, виставляються оцінки.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Творче завдання: намалювати асоціативні малюнки-схеми до вивчених понять, термінів, економічних законів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.) - Плани-конспекти уроків по хімії


Регулювання урядом пропозиції грошей. Грошовий мультиплікатор (2 год.)