Реприза і її використання у ритмічній вправі. Робота над піснею “Веселкова пісня”. Слухання музики. П. Чайковський. Друга симфонія (фрагменти)

5 КЛАС

Тема 1. Музика і мистецтво слова.

Урок 8

Тема уроку. Реприза і її використання у ритмічній вправі. Робота над піснею “Веселкова пісня”. Слухання музики. П. Чайковський. Друга симфонія (фрагменти)

Мета уроку: закріпити з учнями музично-теоретичні поняття на ритмічних та мелодичних вправах; розвивати співацькі навички, формувати у дітей музично-ритмічний слух; виховувати інтерес до музики, тісно пов’язані з літературою.

Тип уроку: підсумковий.

Обладнання: музичний інструмент; магнітофон, аудіо-записи

портрет П. Чайковського

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми.

II. Розспівування.

1. Спів з закритим рогом довгих звуків.

2. Вправа на плавне голосоведення.

3. Вправа на дикцію-імпровізацію.

Їхав пан через лан,

Бричка гуркотіла.

А як Ганя сіла в бричку,

Бричка загуділа.

На заданий текст створити мелодію або ритмічний супровід.

– Якщо створили ритмічний рисунок, то запишемо його на дошці.

 Реприза і її використання у ритмічній вправі. Робота над піснею Веселкова пісня. Слухання музики. П. Чайковський. Друга симфонія (фрагменти)

class=""/>

– А тепер створимо ще й ритмічний супровід.

 Реприза і її використання у ритмічній вправі. Робота над піснею Веселкова пісня. Слухання музики. П. Чайковський. Друга симфонія (фрагменти)

Відтак ділю клас на дві групи, одна з яких виконує основний ритмічний рисунок, а друга – супровід. (Діти виконують).

– То що ж таке ритм?

– А тепер погляньте на вправу, що написана на дошці.

 Реприза і її використання у ритмічній вправі. Робота над піснею Веселкова пісня. Слухання музики. П. Чайковський. Друга симфонія (фрагменти)

– Я вам виконаю цю вправу, а ви прослідкуйте, чи правильно? (співаю без репризи).

– Отже, діти, чи правильно я виконую вправу?

– Ні, а чому. (Друга фраза не повторена двічі).

– А для чого її повторювати?

(Тому що ми бачимо знак повторення, який називається репризою).

– Давайте виконаємо вправу разом. Послухайте настройку (до, мі соль).

– Хто хоче виконати вправу сам? (Діти виконують).

III. Повторення пісень можна здійснити таким способом:

– Що таке пісня?

– Що лежить в основі пісні?

(Літературний текст).

– Чи існують пісні без літературного тексту?

(Так).

– Давайте повторимо “Оду пісні” О. Антоняка. (Діти виконують пісню стоячи). Чим характерні українські народні пісні?

(Тим, що їх склав народ, або їхній автор невідомий).

– То ж давайте заспіваємо українську народну пісню “Їхав козак за Дунай”. (Діти виконують “вролях”). А який твір пов’язаний з темою цієї пісні?

(Варіації). То ж давайте відпочинемо і послухаємо їх. (Діти слухають варіації на тему пісні “Їхав козак за Дунай”).

– А що пов’язувало М. Лисенка з творчістю Т. Шевченка?

(Він написав музику до “Кобзаря”).

– Яке основне слово лежить в основі V частини кантат “Радуйся, ниво неполитая”?

– “Оживуть”. (Діти слухають уривок – V частину кантати).

– Яку народну пісню використав М. Лисенко у вступі (увертюрі) до опери “Тарас Бульба”?

(“Засвіт встали козаченьки”). (Діти слухають).

– Давайте виконаємо її хором. (Звертаю увагу на чистоту двоголосся).

– Діти, а чим балет відрізняється від опери?

– У чому їх схожість?

– Назвіть опери, які ви чули.

IV. – Сьогодні ми познайомимось із симфонією, тобто продовжимо знайомство. Згадаємо, який оркестр виконує симфонію?

Симфонія – це великий музичний твір для симфонічного оркестру.

Композитори, які писали симфонічні твори, виражали у ній свої почуття, переживання, думки, ідеї. І це все здійснювали засобами музичної виразності.

– Російський композитор П. Чайковський написав кілька симфоній, але ми сьогодні послухаємо фрагмент Другої, в якій він використав тему української народної пісні “Журавель”.

– Поки ви будете слухати музичний твір, гляньте на цю таблицю, де показано розміщення інструментів симфонічного оркестру. Згадайте їх назви та групи. (Діти слухають).

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.