Резервний капітал

Резервний капітал – частина власних коштів акціонерного товариства чи банку, що утворюється за рахунок відрахувань від прибутків. Р. к. використовується для поповнення основного капіталу, покриття збитків від оперативної діяльності, безнадійних боргів, зниження ринкової вартості цінних паперів, для сплати податків, відсотків, а також (зрідка) для виплати дивідендів, якщо для цього недостатньо отриманих поточних прибутків. Однак розподілу переважно підлягає лише балансовий чистий прибуток – різниця між активом і борговими зобов’язаннями

товариства плюс акціонерний капітал. Порядок формування й використання Р. к. визначається статутом акціонерного товариства. У деяких країнах обсяг Р. к. регулюється законодавчо. Зокрема, у Франції акціонерні компанії зобов’язані щорічно відраховувати 5% прибутку, щоб Р. к. становив не менше 10% статутного капіталу. В Англії створення Р. к. визначається рішеннями внутрішнього регламенту. В Англії та США питання про розподіл частини прибутку на дивіденди вирішує правління. Р. к. витрачається передусім на придбання цінних паперів і нерідко – на поточні потреби компанії чи банку.




Резервний капітал