Річки басейнів Тихого й Індійського океанів, внутрішнього стоку. Озера

РОЗДІЛ IV МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ

ТЕМА 2. Євразія

& 47. Річки басейнів Тихого й Індійського океанів, внутрішнього стоку. Озера

Пригадайте:

Назвіть і покажіть на карті відомі вам річки Євразії, що течуть у моря Тихого й Індійського океанів. У яку пору року особливо багато випадає опадів на узбережжі Тихого й Індійського океанів? Поясніть, чому.

Річки басейну Тихого океану (мал. 122). Майже в усіх річок Євразії басейну Тихого океану значно переважає дощове живлення. Улітку мусони приносять великі дощі, які спричиняють бурхливі

розливи річок. У приекваторіальній смузі (на півдні Індокитаю та на більшій частині Зондських островів) річки отримують багате й рівномірне дощове живлення протягом року. Найбільші річки Тихоокеанського басейну – Амур, Хуанхе, Янцзи та Меконг.

Амур узимку замерзає, але внаслідок малосніжної зими весняна повінь на ньому невелика. Зате влітку під час мусонних дощів річка та її притоки широко розливаються.

Хуанхе (чЖовта річка”) починається в північно-східній частині Тибетського нагір’я,

тече в глибоких ущелинах і живиться переважно внаслідок літнього танення гірського снігу. Далі, роблячи великий вигин на північ, тече посушливою місцевістю, перетинає Лесове плато (плоскогір’я) і виходить на Велику Китайську рівнину. Тут річку живлять літні мусонні дощі.

Лес легко розмивається, і Хуанхе несе каламутну від жовтого мулу воду. Русло річки поступово заповнювалося мулом, унаслідок чого воно стало вищим за прилеглу низовинну рівнину. Щоб захистити місцевість від затоплення, річку ще в давні часи оточили береговими дамбами. Під час літніх дощів, коли її рівень значно підвищувався, вона часто проривала дамби й затоплювала поля та села, завдаючи великого лиха. Хуанхе іноді змінювала свій напрямок, відхиляючись на сотні кілометрів убік. Упадаючи в Жовте море, річка утворює дельту, яка збільшується щороку в середньому на 300 м. Узимку вона замерзає. Для судноплавства малопридатна.

Мал. 122. Басейни океанів і внутрішнього стоку

Поясніть, чому.

Янцзи (“Блакитна річка”) – найбільша річка всієї Євразії (5800 км). Бере початок на Тибетському нагір’ї й у верхній течії живиться водою внаслідок літнього танення гірського снігу та льодовиків. Річка пробивається між гірськими хребтами й тече швидко. Спустившись на рівнину, живиться водою мусонних дощів й улітку широко розливається. Янцзи багатоводна протягом року, упадає в Східнокитайське море (мал. 123). Річка судноплавна, по ній на 1200 км від моря можуть плавати навіть морські судна.

Мал. 123. Зміни рівня води в річці Янцзи протягом року

Річка Меконг теж бере початок на Тибетському нагір’ї, недалеко від річки Янцзи. Потім тече по півострову Індокитай у Південнокитайське море. У гирлі річки утворилася велика дельта.

Річки басейну Індійського океану. У річок, які впадають в Індійський океан, живлення здебільшого дощове. Річки, що починаються на Тибетському нагір’ї й у Гімалаях, крім дощового, отримують також живлення внаслідок танення гірських льодовиків. До басейну Індійського океану належать великі річки Інд і Ганг із Брахмапутрою.

Річка Інд бере початок на Тибетському нагір’ї (на висоті 5,3 км). У неї впадають основні гірські притоки, і вона тече далі посушливою низовиною, живлячи численні зрошувальні канали й утрачаючи багато води на випаровування. Улітку, під час мусонних дощів і танення гірського снігу та льодовиків, Інд широко розливається, а взимку дуже міліє. Річка впадає в Аравійське море.

Річка Ганг починається в Гімалаях (мал. 124). Далі повільно тече по низовині вздовж Гімалаїв, приймаючи деякі бурхливі притоки й віддаючи частину своїх вод для зрошення полів. Річка має змішане льодовиково-дощове живлення, і під час повені рівень її піднімається в середньому на 10-12 м. Ганг – одна з найповноводніших річок земної кулі. Вона впадає в Бенгальську затоку, утворюючи величезну болотисту дельту разом з іншою великою річкою Брахмапутрою. Ця річка починається на Тибетському нагір’ї, недалеко від Інду, але тече в інший бік, обходячи Гімалаї зі сходу.

Мал. 124. Дельта річки Ганг

Річки й озера басейнів внутрішнього стоку. До областей, що не мають стоку в океани, належать: а) басейн Каспійського моря, який займає значну частину Східноєвропейської, або Руської, рівнини, Уральських гір і Кавказу; б) майже вся середня частина Євразії (Туранська низовина та гори й плоскогір’я, що знаходяться на схід від неї); в) внутрішні області Іранського нагір’я та Аравійського плоскогір’я.

Каспійське море втратило зв’язок з океанами, і тепер воно найбільше на земній кулі безстічне солоне озеро. Його рівень на 28 м нижчий за рівень Світового океану.

По Східноєвропейській рівнині в Каспійське море впадає велика річка Волга, а з Уральських гір – довгий, але маловодний Урал. Вони живляться переважно водою, утвореною внаслідок весняного танення снігу.

У внутрішніх частинах Євразії великі простори, зайняті пустелями й напівпустелями, майже позбавлені річкової сітки. На місці багатьох річок, які колись тут протікали, залишилися тільки сухі русла, що заповнюються водою після дощів і потім швидко висихають (наприклад, ваді на півострові Аравія). Великі річки течуть із сусідніх гір. Там вони отримують живлення внаслідок літнього танення гірського снігу та льодовиків, а також з грунтових вод, які просочуються під землею біля підніжжя гір. Упадають в безстічні озера або висихають і зникають у пісках.

До таких річок належать Сирдар’я, що стікає з Тянь-Шаню, і багатоводна Амудар’я, що бере початок у горах Паміру та Гіндукушу. Вони проносять свої води через пустелі у велике, але не дуже глибоке солоне озеро, що називається Аральським морем. Ці річки розливаються влітку, саме тоді, коли вода особливо потрібна для посівів, і тому їх води широко використовують для зрошування полів.

Озера. Як і в Північній Америці, у Євразії дуже багато озер. Вони розташовані нерівномірно. Багато озер на північному заході Євразії знаходяться серед скель і горбів у западинах, з’єднані між собою та з Балтійським морем порожистими річками. Найбільші з них – Ладозьке й Онезьке. їх улоговини утворилися в результаті повільного опускання земної кори. Давній льодовик виорав улоговини десятків тисяч озер.

Там, де клімат сухий і спекотний, озер, як правило, мало й вони мають солону воду.

Деякі озера в горах розташовані в западинах земної кори. У найглибшій западині знаходиться озеро Байкал. Інше скупчення озер – у передгір’ях Альп. їх улоговини утворені льодовиками, які спускалися з гір, і в багатьох місцях оточені грядами льодовикових наносів. Через озера протікають гірські річки. Найбільше – Женевське озеро (мал. 125).

Залишками давнього морського басейну є Каспійське й Аральське моря-озера. На південному сході розташовані незамерзаюче озеро Іссик – Куль, озеро Балхаш.

Озера мають велике господарське значення. Значна їх кількість – Байкал, Ладозьке, Онезьке та ін. – містять великі запаси чистої прісної води, зручні для судноплавства.

Мал. 125. Женевське озеро

Практична робота 10 (продовження)

Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії

Позначте на контурній карті, користуючись атласом.

Річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр;

Озера: Каспійське море, Женевське, Ладозьке, Байкал, Мертве море.

Запитання та завдання

Назвіть спільні ознаки річок басейнів Тихого й Індійського океанів. Укажіть особливості рельєфу та клімату Євразії, що сприяли утворенню басейнів внутрішнього стоку. Охарактеризуйте одне з озер Євразії за планом. Розкрийте його значення в господарській діяльності людини. Дайте порівняльну характеристику річок Янцзи й Хуанхе.

Працюємо з картою та атласом

Нанесіть на контурну карту межі всіх річкових басейнів материка Євразія. Підпишіть.

Сторінка дослідника

Підготуйте повідомлення на одну з тем: “Багаторічна мерзлота та господарська діяльність людини”, “Екологічні проблеми річок Євразії”, використовуючи різноманітні джерела інформації.

Цікавий факт

Байкал (у перекладі означає “Багате озеро”) (мал. 126) простягається з північного сходу на південний захід на 636 км. Найбільша ширина озера – 79 км, площа його становить 31,5 тис. км2. За величиною Байкал посідає восьме місце серед озер земної кулі. Це найглибше озеро на Землі. Його глибина – 1642 м.

Мал. 126. Озеро Байкал




Річки басейнів Тихого й Індійського океанів, внутрішнього стоку. Озера