РИМСЬКА РЕСПУБЛІКА 5

Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ

ДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ

§ 43. РИМСЬКА РЕСПУБЛІКА 5 – СЕРЕДИНИ 3 СТ. ДО Н. Е.

Яке враження справляє дорога, збудована в 312 р. до н. s.? Що свідчить про те, що цю дорогу будували ретельно, на віки, недаремно 900 років її не ремонтували? Витлумачте вислів Усі дороги ведуть до Рима. Чому римляни надавали великого значення будівництву доріг?

Перша брукована дорога в Італії – “цариця” римських доріг. Названо на честь римського державного діяча – Аппія, за наказом якого її проклали.

src="/image/1/image240_25.jpg" class=""/>

Частина Аппієвої дороги між Римом і Капуєю. Сучасне фото.

1. Хто та як керував Римською республікою? Чому між плебеями й патриціями точилася боротьба?

Вигнавши останнього царя, римляни проголосили, що відтепер управління Римом має стати “суспільною справою”. Так, у 509 р. до н. е. в Римі було утворено республіку. Найвищим органом управління республіки були народні збори, на яких приймали рішення про найважливіші справи держави, наприклад: обрання на керівні посади та ухвалення законів.

Після створення республіки всі виборні посади прибрали до своїх рук

патриції. З них обирали двох консулів терміном на один рік. Консул – найвища державна посада в Римі. Під час воєн один з консулів перебував у Римі, інший – керував військом. Консули скликали народні збори й засідання сенату. Короткий термін їхнього перебування на посаді, а також одночасне правління двох осіб мало запобігти тиранії.

Становище ж плебеїв погіршилося. Вони були зобов’язані служити в лавах римської армії, проте не тільки не брали участі в управлінні республікою, а й потрапляли в рабство за борги. Прагнення плебеїв мати ті самі права, що їх мали патриції, зумовило багатовікову боротьбу між ними.

Для тиску на патриціїв плебеї скористалися тим, що на них трималася армія: одного разу вони зібрали свій домашній скарб і разом із сім’ями залишили місто.

Оскільки Рим у цей час воював, такий відхід був небезпечним для всіх його мешканців. Патриції вирішили поступитися. Насамперед плебеї отримали право обирати двох представників для захисту своїх інтересів. Цих представників називали народними трибунами. Трибун мав право вето (заборони), яке він міг накласти на будь-який закон або розпорядження представника влади. Особу трибуна вважали недоторканною, він не мав права виїздити за межі Рима більш ніж на 24 години.

У 5 ст. до н. е. було ухвалено писані закони. їх складали представники плебеїв і патриціїв. Через те що записали ці закони на таблицях-дошках, їх стали називати Законами 12 таблиць. Поступово плебеї домоглися нових поступок. У 4 ст. до н. е. закон заборонив за борги перетворювати римського громадянина на раба. Так остаточно завершено формування Римської республіки.

Республіка (з латини – “республіка” – “суспільна справа”, “справа народу”) – держава, якою керують люди, обрані народом на певний термін.

Трибун – у римській республіці – представник, обраний плебеями для захисту їхніх інтересів.

Ліктор – охоронець консула. Він одягнений у тогу – одяг римських громадян, на голові має вінок.

Модель Рима на початку республіки. З музею римської цивілізації. Рим.

1. Поміркуйте, які наслідки мав той факт, що державні посади в Римі не оплачувалися, 2. Що спільного та відмінного між Римською (4-3 ст. до н. е.) та Афінською (за доби Перікла) державами?

2. Коли та як відбулося підкорення Римом Італії?

Від початку існування Рим постійно вів війни з племенами, що населяли Апеннінський півострів. Перші війни точилися з етрусками, до яких звернувся по допомогу вигнаний цар Тарквіній Гордий.

У 390 р. до н. е. Рим захопили галльські племена. Трималася лише фортеця на пагорбі Капітолій. Коли захисники поснули, галли почали штурм. Гуси почули ворога і своїм криком розбудили варту. Так з’явився вислів “гуси Рим урятували”. Галли погодилися звільнити місто за викуп. Римляни принесли золото й почали важити. Галли почали хитрувати: відхиляли стрілку терезів на свою користь. На протести римлян їхній вождь кинув свій меч на ту шальку терезів, де лежали гирі, мовивши: “Горе переможеним”. На зворотному шляху на галлів напав римський полководець Камілл, який, відібравши золото, заявив: “Батьківщину захищають залізом, а не золотом”.

Таріль із зображенням бойового слона. З ст. до н. е.

На початку 3 ст. до н. е. Римська держава запанувала на Апеннінському півострові. Італійські племена мусили віддавати частину своїх земель, посилати солдатів до римського війська, їх було позбавлено політичних прав. Незавойованою залишалася тільки Південна Італія. Грецька колонія Тарент на допомогу у війні проти римлян покликала талановитого полководця з Греції Пірра. Спочатку у двох битвах Пірр переміг римлян. У його армії було 20 слонів, яких римляни ще не бачили. Перемога дісталася Пірру ціною таких втрат, що він навіть сказав: “Ще одна така перемога, і мені не буде з ким повернутися до Греції!”. Із цією перемогою пов’язаний крилатий вислів Піррова перемога.

У 275 р. до н. е. біля містечка Малевентум Пірр зазнав поразки. Після перемоги римляни влаштували тріумф. Вони провели по

Місту тисячу полонених та чотирьох захоплених слонів. До 265 р. до н. е. Римська держава підкорила всю Середню та Південну Італію.

Варто зазначити, що Римська держава й римське суспільство загалом були дуже воєнізованими. У Римі існувала загальна військова повинність. Кожен римський громадянин віком від 17 до 46 років міг бути взятий до війська. Воєнний досвід (участь у 10 воєнних кампаніях) був неодмінною умовою для всіх кандидатів на державні посади.

Роздивіться ілюстрації, присвячені тріумфальній ході римських полководців. Користуючись картиною, поясніть походження словосполучень “полководець-тріумфатор” та “тріумфальна арка”.

Тріумф – урочистий в’їзд і хода Римом полководця та армії. Менш урочистий спосіб пошанування – овація.

– У якому році за римським літочисленням Рим завоював Італію?

1. Роздивіться карту на с. 205. Яких меж сягала територія Риму на середину 3 ст. до н. е.? 2. Які народи підкорив Рим, завойовуючи Італію? 3. Де розташовані острови Сицилія, Корсика, Сардинія? Кому вони належали?

4. Чому війни між Римом та Карфагеном називають Пунічними? Чим закінчилася Перша пунічна війна?

У ті часи Західне Середземномор’я перебувало під владою Карфагена. Ця колишня фінікійська колонія поступово перетворилася на величезну торговельно-землеробську державу. Карфаген мав власні колонії на острові Сицилія.

Рим шукав приводу, щоб розпочати війну проти Карфагена. Незабаром він знайшовся. Захищаючи сицилійське місто Мессану від карфагенян, римляни в 264 р. до н. е. послали на острів свої війська. Так почалася Перша пунічна війна. Війну називають Пунічною тому, що римляни називали карфагенян пунійцями. Перші успіхи римлян були пов’язані з діями армії на Сицилії. Вони не тільки зняли облогу з Мессани, а й примусили правителя Сиракуз – союзника Карфагена – підкоритися Риму.

Для продовження бойових дій римлянам потрібен був власний флот. Зібравши всі кошти союзників, Рим уже через декілька років мав 120 кораблів. Хоча досвід у пунійців був більшим, римляни швидко навчилися воювати на морі.

Після перших поразок вони захопили острови Сардинія та Корсика. Розвиваючи успіх, у 256 р. до н. е. римська армія висадилася на африканському узбережжі. Але військо карфагенян розгромило римлян. Бойові дії знову було перенесено на Сицилію. До воєнних невдач додалася ще одна біда – жорстокий буревій знищив їхній флот. Противники були виснажені тривалою війною. Першими зуміли відновити свої військові сили римляни. Вони обклали найбагатших громадян податками й на ці гроші побудували новий флот, який ущент розгромив морські сили Карфагена. Так, у 241 р. до н. е. Перша пунічна війна завершилася перемогою Риму.

Пунійці мали сплатити римлянам 3200 талантів (близько 84 т срібла), повністю звільнити Сицилію та видати полонених римських громадян. На островах Сардинія та Корсика римляни створили перші римські провінції. Згодом римською провінцією стала й Сицилія.

Що означають крилаті вислови “Піррова перемога”, “гуси Рим урятували”, “горе переможеним”, “Батьківщину захищають залізом, а не золотом”? Які події лежать в їх основі?

Провінція – завойована римлянами область, країна, що розташовувалася за межами Італії; підвладна територія, якою керували намісники.

Оцініть себе

1. Скільки минуло років від установлення в Римі республіки до завоювання Римом Італії?

2. Із чим пов’язано виникнення слів: республіканський, тріумфальний, провінційний, консультувати?

3. Чому спалахнула боротьба між патриціями та плебеями? Якими були її результати?

4. Як відбувалася і чим закінчилася Перша пунічна війна?

Чому протягом 4-3 ст. до н. е. римляни жили майже за безперервних війн? В ім’я чого воював Рим у 4 – середині 3 ст. до н. е.? Чому римляни перемагали в цих війнах?