Ринок інтелектуальної власності

Ринок інтелектуальної власності – система економічних відносин між різними суб’єктами господарювання з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій, інших об’єктів інтелектуальної власності і привласнення на цій основі частини необхідного і додаткового прибутку. В інтелектуальній власності виділяють кількісний та якісний аспекти. Кількісний аспект – різні об’єкти інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, ноу-хау, програми математичного забезпечення, наукові прогнози та ін.); якісний

аспект – відносини між людьми з приводу створення і привласнення названих об’єктів власності. Важливу роль у формуванні Р. і. в. у розвинених країнах відіграє венчурний (ризиковий) капітал, що інвестується в ідею, проект, які втілюють у життя ризикові фірми з обмеженою відповідальністю. Передання інформації на зразок ноу-хау передбачають у контракті в таких формах: технічної документації (креслення, проекти, схеми, техніко-економічне обгрунтування, технологічні карти, методики, розрахунки, формули та ін.); усної інформації та показу, в процесі яких повідомляють технічні відомості, передають досвід,
навички, прийоми роботи, виготовлені зразки технічних об’єктів, ознайомлення з якими розкриває закладені у них конструктивні та інші рішення. Першорядною проблемою в Україні на шляху формування Р. і. в. є прискорене створення нормативної бази для подання, захисту і впровадження винаходів, нових моделей та зразків промислового устаткування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Ринок інтелектуальної власності - Економічний словник


Ринок інтелектуальної власності