Рівень життя населення

Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991)

§ 24. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ В 1985-1991 Pp .

2. Рівень життя населення.

Рівень життя людей визначався якістю харчування, станом медичного та житлового забезпечення. Для багатьох людей життя в період “перебудови” вимірювалося словом “дефіцит”, що означало відсутність або нестачу певних товарів. Дефіцитними стали навіть ті товари, яких раніше було в достатку, – варена ковбаса, розчинна кава, згущене молоко, чай тощо. Дефіцитним став один із

головних споживчих товарів – цукор, який в умовах антиалкогольної кампанії масово використовувався для самогоноваріння. З прилавків магазинів зникли кондитерські вироби. Продаж основних товарів обмежувався. Люди змушені були багато годин стояти в чергах, які стали невід’ємною ознакою повсякденного життя. Особливо важко було вистоювати в них людям похилого віку та інвалідам. Часто не всім вистачало товару. Громадяни, які постійно перебували на роботі, узагалі не могли придбати необхідні товари.
Усе це негативно впливало на суспільні настрої.

Намагаючись подолати дефіцит товарів, Рада міністрів СРСР у серпні 1988 р. ухвалила постанову “Про невідкладні заходи щодо поліпшення торговельного обслуговування населення”, а через місяць таку ж постанову прийняла Рада міністрів Української РСР. Вона зобов’язала місцеві органи влади ліквідувати черги, покінчити з порушеннями й зловживаннями в реалізації дефіцитних товарів. Однак поліпшити якість торговельного обслуговування не вдалося.

За таких умов місцеві органи влади змушені були вживати додаткових заходів.

Історичний факт

Донецький облвиконком у вересні 1989 р. розглянув питання “Про порядок продажу дефіцитних товарів” і ухвалив рішення, яким обмежив години продажу дефіцитних товарів і розподілив громадян за магазинами за місцем прописки. Намагаючись припинити вивезення продуктів харчування за межі області, облвиконком запровадив огляд багажу пасажирів. Вилучене продовольство підлягало реалізації в продовольчій мережі.

Дефіцит виник у зв’язку з тим, що обсяги виробництва товарів народного споживання були значно нижчі, аніж грошова маса, яку мало населення. Товари в магазинах розкуповувалися миттєво. Ознакою часу стали порожні прилавки. Значна частина товарів не потрапляла в офіційну торгівлю.

Рівень життя залежав від оплати праці, яка в УРСР була в середньому нижчою, аніж у СРСР, та набагато нижчою, аніж у провідних країнах світу.

Історичний факт

В Естонії середньомісячна оплата праці колгоспників становила 291 крб, а в Україні – 156 крб, тобто майже у 2 рази менше. Наприкінці 1980-х років зменшувалося надходження в торгівлю м’яса, масла 210 та інших необхідних продуктів. Структура харчування не відповідала науково

 Рівень життя населення

Черга за дефіцитними товарами. 1980-і роки

Обгрунтованим нормам. У 1980-х роках населення України споживало втричі менше м’яса, аніж у CШA. Через надмірну хімізацію сільського господарства чимало продуктів були забруднені шкідливими для організму людини речовинами.

Складною була житлова проблема. Хоча щорічно заселялося чимало нових будинків, черга на одержання квартир у містах зростала швидше, аніж кількість тих, хто одержував житло. Це було пов’язано, зокрема, з переїздом до міст великої кількості сільських жителів. До того ж черговість надання житла часто порушувалася. Хоча в сільській місцевості реалізовувалася програма забезпечення житлом молодих учителів та інших працівників соціальної сфери, сільським жителям доводилося самостійно будувати собі житло.

У зв’язку з погіршенням стану довкілля загострилася проблема охорони здоров’я. Уживалися певні заходи щодо розширення мережі лікарень і поліклінік. У 1985-1990 pp. в УРСР зросла чисельність медичних працівників, однак їхня заробітна плата була вкрай низькою. Недостатнім було забезпечення медикаментами та медичною апаратурою.

Наприкінці 1980-х років заробітна плата робітників, службовців і колгоспників зросла. Однак її підвищення не було забезпечене товарами, гроші знецінилися. Працівникам партійного апарату зарплата була підвищена на 50-100 %. При цьому за ними зберігалися майже всі пільги, які вони мали на той час. Це рішення викликало невдоволення людей.

На якість життя істотно виливав стан довкілля. Екологічна ситуація в Україні постійно погіршувалася, а в другій половині 1980-х років стала загрозливою. У багатьох містах України забруднення повітря перевищувало граничнодопустиму концентрацію шкідливих хімічних речовин. Наприклад, підприємства м. Маріуполя щорічно викидали в повітря 920 тис. т відходів, тобто на кожного жителя припадало 37 т. Підприємства м. Кривого Рогу скидали щорічно в басейн Дніпра 150 млн мл забруднених вод, а шахти Донбасу – 80 млн м3.

На рівень життя негативно вплинула аварія на ЧАЕС. Наприкінці 1980-х років Україна стала єдиною в СРСР республікою, де смертність населення перевищувала народжуваність. Отже, за основними показниками рівень життя населення знизився.




Рівень життя населення