Різноманітність класу Ракоподібні. Лабораторна робота № 5 “Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”

ЧЛЕНИСТОНОГІ

УРОК № 21

Тема. Різноманітність класу Ракоподібні. Лабораторна робота № 5 “Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”.

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю ракоподібних, показати їх роль в екосистемах і їхнє значення для людини

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність ракоподібних, їхню роль в екосистемах і значення для людини.

Базові поняття й Терміни:

ракоподібні, різноманітність ракоподібних.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Перевірка домашнього завдання

Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 5 “Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”. Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі у її виконанні, відповідає на питання школярів.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Якщо у вас є акваріум, то ви, звичайно, купували для рибок корм – сушених дафній. Що це за тварини – дафнії?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Різноманітність ракоподібних

Ракоподібні у школярів звичайно асоціюються з річковим раком. На цьому уроці необхідно показати, що крім річкового раку існує безліч ракоподібних, які мають інші розміри й виглядають інакше, наприклад дафнії, якими годують акваріумних риб.

Більшість ракоподібних – водні організми. Вони живуть у морях, океанах, озерах, річках, калюжах і у вологих місцях. Деякі представники цієї групи тварин ведуть сидячий спосіб життя. Наприклад, морські жолуді й морські качечки прикріплюються до днища суден або до плаваючих на поверхні предметів і разом з ними переміщаються. Від приполярних областей до тропічних лісів можна зустріти наземних ракоподібних – мокриць, краба пальмового злодія.

Умовно всіх ракоподібних поділяють на дві групи: вищі й нижчі раки.

Нижчі раки (дафнія, циклоп) живуть у відкритих водоймах. Розміри їхнього тіла від декількох міліметрів до одного-двох сантиметрів. Більшість із них входить до складу планктонів і бентосу. Серед них є травоїдні, хижаки й паразити.

Дафнії здатні ширяти в товщі води й виконувати різкі стрибки, звідси їхня друга назва – водяні блохи. Тіло цих рачків поміщено у двостулкову черепашку, з якої стирчать голова й гіллясті вусики. У дафній в тілі накопичуються крапельки жиру, які видно крізь прозорі покрови. Живляться дафнії, відфільтровуючи з води різні водорості, найпростіших і бактерії. Так, одна дафнія магна за добу здатна з’їсти до 40 мільйонів одноклітинних організмів.

Циклони одержали своє ім’я на честь міфічного одноокого велетня. На чолі у цих ракоподібних одне око. їхні рухи дуже схожі на “фігури” вищого пілотажу. Циклопи – хижаки. Вони нападають на коловерток, інших рачків і подібних собі. Циклопи не отруйні, але бувають заражені паразита. ми людини.

Представником вищих раків є річковий рак. Зустрічається в річках, струмках. На дні річки і в обривах рак вириває нірку глибиною більше 25 см. У нірці він відсиджується в спеку, а взимку рятується від холоду, закриваючи вхід мулом. Річковий рак веде нічний спосіб життя. Навесні самка відкладає яйця, які прикріплють до черевних ніжок і всюди носить із собою. На початку літа з них з’являються раченята. Кілька днів вони залишаються сидіти під черевцем матері. Першого літа вони швидко ростуть і линяють 10 разів, другого літа – 5 разів. Живуть раки майже 20 років.

Вусоногі рачки, морські жолуді й морські качечки ведуть у дорослому стані нерухливий спосіб життя. Передній кінець їхнього тіла перетворюється в орган прикріплення – плоску широку підошву або м’ясисту стеблинку. Зовні тіло захищене раковиною, що складається із пластинок карбонату кальцію. Прикріплюючись до днищ кораблів, вусоногі значно гальмують хід суден і збільшують витрату палива. Кораблі доводиться ставити в доки, щоб очищати днища.

Раїси-самітники. Черевце рака-самітника не має твердого покриву. Для захисту вони звичайно поселяються в порожніх мушлях черевоногих молюсків або стеблах бамбука. Рак-самітник може жити в симбіозі з актиніями й іншими кораловими поліпами.

Краб пальмовий злодій легко піднімається на пальми висотою 20 м, клішнями зрізує кокосові горіхи й на землі їх розкриває.

2. Роль ракоподібних в екосистемах, їхнє значення для людини

Ракоподібні мають велике значення в природі й господарстві людини. Незліченна кількість ракоподібних, що населяють морські й прісні води, служить їжею для багатьох видів риб, китоподібних та інших тварин. Дафнії, циклопи, бокоплави – чудовий корм для прісноводних риб і їхніх личинок. Багато дрібних ракоподібних живиться фільтраційним способом, тобто відціджує грудними кінцівками харчову суспензію. Завдяки їхній харчовій діяльності стає світлішою природна вода й покращується її якість.

Чимало видів великих ракоподібних є промисловими, наприклад омари, краби, лангусти, креветки, річкові раки. Морські ракоподібні середніх розмірів використовуються людиною для приготування поживної білкової пасти.

Ряд ракоподібних веде паразитичний спосіб життя. Наприклад, коропова воша – шкірний паразит коропових риб. Деякі із зяброногих раків, наприклад щитень, під час масового розвитку завдають відчутної шкоди молоді риб, вирощуваної в ставкових господарствах. Деякі види циклопів є проміжним хазяїном стьожкових червів (наприклад, стьожака широкого).

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 90, 91, ознайомлюючись із різноманітними ракоподібними тваринами.

Потім вони читають текст про ракоподібних на с. 89-91. Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-2 на с. 91.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. ЗО-31].

V. Самостійна робота учнів

У зошиті [2], або [3, вкладиш, с. 6] школярі виконують лабораторну роботу № 5 -“Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування “.

Потім учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 91, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 21, відповісти на запитання 3, 4 після параграфа на с. 91.

У зошиті [3, с. 30-31] виконати завдання.




Різноманітність класу Ракоподібні. Лабораторна робота № 5 “Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”