Різноманітність рептилій

Тема 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

& 24. Різноманітність рептилій

1. Ряд Черепахи. Тіло черепах укрите панциром, з якого висовуються голова, кінцівки та хвіст. Грудна клітина черепах стала нерухомою, і вони дихають за допомогою горлового насосу та рухів кінцівок. Водні черепахи навіть застосовують шкірне дихання (наприклад, через шкіру ротової порожнини). Серед черепах є рослиноїдні й хижі; наземні, прісноводні та морські (рис. 24.1). Неквапливість – ознака наземних рослиноїдних черепах. Багато інших, як от поширена в Україні болотяна (табл.

24.1), – доволі спритні тварини.

2. Ряд Крокодили. Крокодили – напівводні хижаки-засідники. Наприкінці мезозойської ери вони чатували на динозаврів; нині – полюють на рибу, ссавців і птахів. Більше половини видів крокодилів – на межі вимирання. Ці тварини зі складною поведінкою (рис. 24.2) можуть зникнути через попит на гаманці, взуття й інші вироби з крокодилової шкіри.

 Різноманітність рептилій

Рис. 24.1. Галапагоські черепахи (а);зелена черепаха(б)

 Різноманітність рептилій

Рис. 24.2. Самка міссісіпського алігатора охороняє гніздо з яйцями

Таблиця 24.1

Представники класу Рептилії

src="/image/1/image179_15.jpg" class=""/>

3. Ряд Лускаті. Кількість видів цього ряду наближається до 10 тис. Серед них є й справжні гіганти (табл. 24.1), але здебільшого це невеликі тварини. Певним чином чисельність комахоїдних ящірок є наслідком чисельності комах. Багато тропічних видів дивують яскравими кольорами та незвичним виглядом (рис. 24.3).

В Україні мешкають кілька видів ящірок, які за формою тіла нагадують прудку, та два безногі види, зокрема веретільниця ламка. Як і інших безногих ящірок, веретільницю легко відрізнити від змій за повіками, що здатні кліпати. Подібно до більшості ящірок веретільниця, яку вхопили за хвіст, легко втрачає його; з часом хвіст регенерує (рис. 24.5).

 Різноманітність рептилій

Рис. 24.4. Летючий дракон на гілці (а) й у польоті (б)

 Різноманітність рептилій

Рис. 24.5. Веретільниця ламка: самка, яка щойно народила дитинчат (а); самець, укритий блакитними плямами (б); особина, яка відкинула хвіст (в); утрачений хвіст, що вигинається, відвертає увагу ворога (г)

Змії походять від ящірок, що пристосувалися до риючого життя. Кінцівки лише заважали предкам змій протискуватися в грунті. їхнє тіло видовжилося (рис. 24.6), грудна клітина стала рухливою та гнучкою. У змій очі вкриті нерухомими прозорими повіками (рис. 24.7). Окремі види змій мають отруйні зуби, які за будовою нагадують голки шприца (рис. 24.7). Крізь них під час укусу впорскується отрута, що вбиває жертву й полегшує її перетравлення. Крім того, отрута захищає багатьох змій від ворогів.

Узагалі будь-яка змія при наближенні небезпеки намагається втекти, а якщо це їй не вдається, – попереджає ворога про свою присутність. Американські гримучники для цього трясуть брязкальцем. Це ланцюжок порожнистих міхурців, що з тріском труться один об одного. Якщо ворог не відступає, змія може вкусити.

У деяких змій на голові є ямки, що сприймають тепло, – термолокатори. Навіть у повній темряві такі змії відчувають тепло від своїх жертв – ссавців і птахів.

 Різноманітність рептилій

Рис. 24.6. Скелет гримучника (а) і його череп з отруйними зубами (б). Порівняйте отруйний зуб з голкою шприца (в)!

4. Отруйні змії України. З отруйних змій в Україні поширені гадюки (рис. 24.8). У Степу мешкає степова гадюка, на Поліссі – звичайна, а в Лісостепу – гадюка Нікольського. Два види – степова й гадюка Нікольського – занесені до Червоної книги України. Найбільша довжина гадюк – майже 1 м, але зазвичай вони значно менші. Гадюки є важливою частиною природних екосистем, бо обмежують чисельність мишоподібних гризунів.

Укус гадюки спричиняє болісну пухлину, нездужання. Натрапивши на цю тварину, треба просто відійти вбік. Гадюки ніколи не нападають першими. Убивати гадюк нерозумно й жорстоко: страх і ненависть не прикрашають розумну істоту. Якщо на території поруч із вами не буде схованок і їжі для мишей, там не буде й гадюк.

 Різноманітність рептилій

Рис. 24.7. Загрозлива поза гримучника жахливого (угорі); голова гримучника (унизу)

Найчисленніший ряд рептилій – Лускаті, до яких належать ящірки та змії. У разі зустрічі із зміями треба поводитися вкрай обережно.

1. Порівняйте особливості відомих вам груп рептилій.

2. Чому, на вашу думку, деякі змії мають термолокатори, а ящірки, черепахи та крокодили – ні?

3. Які причини можуть привести до зменшення чисельності сучасних плазунів?

4. Які отруйні змії мешкають у вашому регіоні? Що треба зробити, щоб захиститися від пов’язаних із ними небезпек?

5. Зробіть припущення: як могли виникнути отруйні змії?

 Різноманітність рептилій

Рис. 24.8. Гадюки (зліва направо)-, степова; звичайна; силове змагання двох самців гадюки Нікольського

 Різноманітність рептилій

Рис. 24.9. Хамелеони та їх полювання

5. Хамелеони. В Африці й на півдні нашого континенту мешкає дивовижна група ящірок – хамелеони (рис. 24.9). Усі риси їхньої будови свідчать про пристосування до життя на деревній рослинності. Пальці ніг хамелеонів зрослися в особливі клешні, якими вони обхоплюють гілки дерев. Довгий хвіст скручується спіраллю, обвиваючи гілки. Шкіра цих ящірок здатна змінювати забарвлення залежно від змін довкілля, температури й емоційного стану тварини. Очі закриті шкірою так, що видно тільки зіницю, зате добре помітно, що вони рухаються незалежно одне від одного. Хамелеони мають здатність стрімко викидати з рота довгий язик, аби схопити здобич – якусь комаху. Зовнішній вигляд хамелеонів дуже химерний, їх важко помітити серед листя. Рухи цих тварин повільні, а терпіння, з яким вони чатують на здобич, гідне справжнього захоплення.

6. Що робити в разі укусу гадюки? Головне – не панікувати. Якщо на слизовій оболонці рота немає ушкоджень, бажано впродовж кількох хвилин після укусу відсмоктати отруту з ранки, подеколи споліскуючи рот водою. Можна витягувати отруту пластиковим шприцом з відрізаним кінчиком, шприц прикладають до місця укусу. Розрізи в місці укусу, надовго накладений джгут, припікання гарячими предметами значно ускладнюють одужання. Річ у тому, що в місці укусу отрута руйнує тканини, і згодом це може призвести до тяжких наслідків – відмирання тканин, нагноєння тощо. Потерпілому треба пити багато рідини (води, гарячого чаю, кави, але в жодному разі не алкоголю!). Укушена кінцівка має бути нерухомою. Корисними будуть протиалергійні ліки (антигістамінні препарати), гормональні протизапальні засоби. Людину, яку вкусила гадюка, необхідно негайно доправити до лікарні. Якщо укус загрожує життю, необхідно ввести протизміїну сироватку.




Різноманітність рептилій - Біологія