Розбір прикметника як частини мови

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Прикметник

Розбір прикметника як частини мови

Послідовність розбору

1. Частина мови. Що вона означає?

2. Морфологічні ознаки:

А) початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду);

Б) розряд за значенням (якісний, відносний чи присвійний); ступінь порівняння (для якісних);

В) число, рід (в однині), відмінок, група;

Г) повна чи коротка форма, стягнена чи нестягнена.

3. Синтаксична роль.

Удовина хата була Висока, світла і дзвінка (М. Стельмах).

Зразок

розбору

Удовина (Хата) – прикметник, називає ознаку предмета за належністю особі; початкова форма – Удовина, удовин, удовине; присвійний; стоїть в однині, жіночому роді, називному відмінкові; тверда група, повна стягнена форма. У реченні виступає узгодженим означенням.

Висока (Була) – прикметник, називає пряму ознаку предмета; початкова форма – Висока, високий, високе; якісний, нульовий ступінь порівняння; ужитий в однині, жіночому роді, називному відмінкові; тверда група, повна стягнена форма. У реченні виступає іменною частиною складеного присудка.




Розбір прикметника як частини мови