Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови

Службові частини мови

Вигук як особлива частина мови

Розбір вигука як частини мови

1. Слово. Частина мови.

2. Розряд, що виражає.

3. Будова, походження.

4. Правопис, розділові знаки.

Зразки розбору вигука

Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом:

– Б-б-ба-бах!

Так ото зібрались і кажете дружині й дітям:

– До побачення! Вирушаю на лося! (З тв. Остапа Вишні)

Ox – вигук; виражає почуття захоплення, відноситься до групи вигуків, що виражають емоції, почуття; первинний;

виділяється комою.

Ну – вигук; виражає волевиявлення; первинний; виділяється комою.

Агов! Агов-гов-гов! – вигуки; виражають волевиявлення; первинні; при повторенні пишуться з дефісом, при окличній, підсиленій інтонації вживається знак оклику.

Б-б-ба-бах! – вигук; звуконаслідувальне слово, передає шум; первинний; пишеться через дефіс і зі знаком оклику.

До побачення! – вигук; означає прощання; похідний; пишеться окремо і зі знаком оклику.

Вигуки широко використовуються в розмовному стилі та художньому, в якому служать засобом емоційності, допомагають відтворити картини природи.

Вигуки можуть служити для творення нових слів: охкати, ойкання, гейкання, бахкати, дзенькати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови - Довідник з української мови


Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови