Розмноження, розвиток і різноманітність хрящових риб

Тема 7. ТИП ХОРДОВІ

§ 33. Розмноження, розвиток і різноманітність хрящових риб

Розглянемо особливості розмноження і розвитку хрящових риб на прикладі колючої акули.

Розмноження

Статеві органи. У самки акули в яєчниках, що розміщені з двох боків тіла, визрівають яйця, які по яйцепроводах виводяться в клоаку. Розширений кінець яйцепроводу називається маткою. У сім’яниках самців визрівають чоловічі статеві клітини, які виводяться назовні по спеціальних вивідних протоках.

Запліднення в колючої акули відбувається всередині

організму. Залежно від виду акул спостерігається два способи відтворення потомства: яйцеродіння і яйцеживородіння.

За умови яйцеродіння самка відкладає великі яйця, котрі розвиваються у воді. Вони можуть бути вкриті м’якими оболонками або рогоподібною капсулою зі спеціальними “гачками”. Яйця плавають у товщі води або чіпляються “гачками” за водорості. За умови яйцеживородіння самка народжує малят, здатних до самостійного життя. Зародок розвивається в статевих шляхах організму матері. У яйцеживородних акул, у тому числі й у катрана, кровоносні судини матері щільно обплітають яйце,

утворюючи щось на зразок пуповини ссавців. А кожний зародок прикріплюється до певного місця матки акули.

– На момент народження маленькі акули вже виявляють свою хижацьку натуру: ще в утробі матері мальки піщаної акули спокійно поїдають не лише яйця, що знаходяться поряд, а й молодших братів і сестер.

Розвиток

У акул немає стадії личинки. З яєць або з утроби матері виходять малята, подібні до своїх батьків, але менші за розміром. Ростуть акули повільно, статевозрілими стають лише в 5-річному віці. Живуть близько 25 років.

Різноманітність хрящових риб

Клас Хрящові риби поділяють на ряд Акули і ряд Скати.

Ряд Акули об’єднує 350 видів (мал. 88). Це дуже давня група хрящових риб. Усі акули мають спільні особливості будови:

– веретеноподібне витягнуте тіло;

– рот на нижньому боці голови;

– добре розвинений хвостовий плавець з більшою верхньою лопаттю,

– зяброві щілини по боках тіла.

Більшість акул – хижаки, які швидко плавають у поверхневих шарах води в пошуках риби. Проте найбільші акули живляться планктоном.

Досить часто акули нападають на людей. Лише за останні роки офіційно зареєстровано кілька тисяч таких випадків. Вважають, що на людину здатні нападати акули 50 видів. Це переважно трапляється в тропічній зоні. Здебільшого хижаки нападають на поодиноких купальників.

Мал. 88. Ряд Акули:

1 – китова; 2 – кархародон; 3 – акула-молот; 4 – тигрова.

Зір в акул недорозвинений, проте вони мають чутливу бічну лінію і досконалий нюх. Різкі рухи плавця спричинюють швидке поширення вібрації води, яку одразу відчувають акули. (За допомогою якого органа акули відчувають вібрацію води?) Вони миттєво реагують і на запах крові, який їх розлючує.

За розмірами акули дуже різні. Маса найбільшої – китової акули – сягає 12 т, її довжина становить 15-20 м; маса найменшої – карликової акули – 300-500 г, а довжина не перевищує 30 сантиметрів.

Китова акула живе в тропічних водах Світового океану. Живиться вона дрібними ракоподібними, маленькими рибками та головоногими молюсками. Розмножується відкладанням яєць, які в діаметрі становлять близько 0,5 метра.

Другою за розмірами є гігантська акула (завдовжки 12 м), яка має сигароподібну форму. Живиться вона дрібними безхребетними і не становить загрози для людини. Поширена в зоні помірного клімату, тому на зиму впадає в своєрідну сплячку: опускається глибоко під воду і припиняє живлення. Життєвий процес підтримується завдяки запасу жиру, Що зберігається в печінці.

– Чутки про морських драконів, величезних морських змій та інших чудовиськ найчастіше пов’язані зі спостереженнями за гігантськими акулами. Адже викинуте на берег тіло акули, що наполовину розклалося, легко прийняти за рештки морського чудовиська, а спинні плавці, які стирчать з води,- за саме чудовисько.

Особливу загрозу для людини становить кархародон (біла акула), ц ще називають акулою-людоїдом. За розмірами вона третя серед акул Відомі випадки, коли виловлювали кархародонів завдовжки до 8 м і масою близько 3 т (це маса невеликого слона). Така акула здатна проковтнути двометрову рибину, тюленя або морського котика. Доволі часто ця акула нападає навіть на людей у човні.

– 100 млн років тому в Світовому океані жили гігантські кархародони завдовжки до 13 метрів. У пащі такої акули могли б поміститися відразу двоє людей.

Небезпечною для людини є тигрова акула, довжина якої 3,5-4 м, а маса – близько 600 кілограмів. Назва цієї акули пов’язана зі своєрідним смугастим малюнком по боках, та й норов її подібний до тигрячого. Акула-мако – найшвидкоплавніша з акул, її довжина становить 3,5 4 м, а маса – 450 кілограмів. Цей хижак теж нападає на людей. Небезпечна для людини і сіра акула (завдовжки до 3 метрів). Вона може запливати у великі тропічні ріки, віддаляючись від узбережжя океану на тисячі кілометрів.

Жаху завдає людям акула-молот. Її голова має два вирости, на зовнішніх краях яких розташовані очі. Зовні вся голова схожа на величезний молот. Гігантська акула-молот сягає 6 м, важить понад 600 кілограмів. Були випадки, коли в шлунках цих акул знаходили останки людських тіл.

На пляжах Австралії недобру славу здобула піщана акула, яка нападає на людину навіть на півметровій глибині.

У Чорному морі живуть акули, що не становлять небезпеки для людини. Крім катрана, сюди інколи запливає котяча акула – одна з найдрібніших акул, завдовжки близько 1 метра. Її легко відрізнити від катрана за наявністю анального плавця і відсутністю шипів перед спинними плавцями.

Ряд Скати об’єднує близько 340 видів дуже своєрідних риб. Особливостями їхньої будови є пласке широке тіло, що має форму диска; зяброві щілини, рот і ніздрі, що відкриваються на черевній стороні тіла (мал. 89). розміри тіла скатів різноманітні: від кількох сантиметрів до 6-7 метрів. Найчастіше вони ведуть придонний спосіб життя. Скати – такі злісні хижаки, як акули.

Мал. 89. Ряд Скати:

1- скат-манта; 2 – схема яйця ската; 3 – ромбовий скат.

Риба-пилка – величезний скат завдовжки близько 6 метрів. Характерною її особливістю є видовжене рило, по боках якого розташовані зубоподібні вирости. Риба-пилка за формою тіла більше нагадує акулу, ніж інших скатів. За допомогою своєї пилки вона викопує з грунту різноманітних безхребетних тварин.

Дуже цікавий скат, що має назву морський диявол, або манта. Він нагадує величезного граціозного метелика, що ніби пурхає в товщі води. Передні частини грудних плавців у манти виокремлені й виступають вперед у вигляді своєрідних ріжків. Найбільші особини завдовжки понад 6 м, а їхня маса сягає 2 тонн. Незважаючи на такі велетенські розміри, морський диявол легко вихоплюється з води на висоту до 1,5 м, а потім падає з неймовірним шумом. Живляться ці гіганти дрібними тваринами.

Серед скатів вирізняється електричний скат, який має спеціальні електричні органи, щось на зразок біологічних акумуляторів на нижньому боці тіла. За їх допомогою скати створюють електричний розряд, що паралізує здобич і відлякує ворогів. Ці розряди не загрожують життю людини, проте достатньо відчутні, аби знеохотити її чіпати ската руками.

Особливу групу становлять скати-хвостоколи. У Чорному морі живе представник цієї групи – морський кіт. Його довжина близько 2 м, маса – до 20 кілограмів. Усі види хвостоколів отруйні. Головна зброя морського кота – зазублена з обох боків хвостова голка до 37 см завдовжки. Усередині голки проходить канадець, що містить отруту. Якщо риба вдарить хвостом, голка може пробити кілька шарів одягу і навіть шкіряні чоботи.

Отрута, що проникає в організм з канальця голки внаслідок удару хвостом, спричинює сильне отруєння і може становити смертельну небезпеку для людини.

– Хвостоколи двох видів живуть в Амазонці. Це єдиний випадок поширення хрящових риб у прісній воді. Спеціальні залози цих скатів виділяють отруту, яка вражає організм людини, спричинюючи параліч руки або ноги.

Хрящові риби – це нечисленний за видами клас давніх хребетних тварин, які мають важливе значення в житті Світового океану.