РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ

РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

§ 58. РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ

Які розрізняють відділи водоростей та типи тварин?

Палеозойська ера почалась близько 600 млн і закінчилась 240 млн років тому. Протягом цього часу життя опанувало суходіл і біосфера досягла сучасних меж.

Які еволюційні події відбулися в кембрійському періоді? Кембрійський період (600-500 млн років тому) відрізнявся загалом теплим кліматом. Життя сконцентрувалося переважно в мілководних морях з температурою

води +20…25° С. У цей час у Південній півкулі існував материк Гондвана, до складу якого входили території сучасних Південної Америки, Африки, півострова Індостан, Австралії та Антарктиди. В Північній півкулі існувало кілька порівняно невеликих материків (Північна Америка, Східна Європа, Китай та ін.), розділених мілководними теплими морями.

З цього періоду відомі рештки зелених і червоних водоростей, а також найпростіших одноклітинних тварин – форамініфер. З’являються губки – особливий тип нерухомо прикріплених багатоклітинних тварин, які були побудовані із різних типів клітин, що не утворюють

тканин, і живляться за допомогою фільтрації. Кембрійські губки мали масивний скелет з вуглекислого кальцію. їхні колонії утворювали рифи (мал. 191). Вони належали до особливого класу, один із представників якого зберігся до наших часів. Кишковопорожнинні кембрійського періоду були менш різноманітними, ніж вендського.

 РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ

Мал. 191. Кембрійські губки

 РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ

Мал. 192. Трилобіти

 РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ

РИС. 193. ВИКОПНІ голкошкірі

 РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ

Мал. 194. ЩИТКОВІ

З кембрійських відкладень відомі добре збережені відбитки морських багатощетинкових червів, членистоногих – ракоподібні та особливі, нині вимерлі, форми – трилобіти (мал. 192). З’являються представники всіх відомих класів молюсків: двостулкові, черевоногі, головоногі. Останні мали зовнішню черепашку.

У цьому періоді жили представники 8 класів типу голкошкірих (нині налічують 6 класів цих тварин). Це виключно морські тварини з променевою, рідше – двобічною симетрією (мал. 193). Вони мають скелет із вуглекислого кальцію, вторинну порожнину тіла і особливу водносудинну систему, що слугує для руху, захоплення їжі та дихання. Вважають, що голкошкірі походять від спільних предків з хордовими.

З’являються перші хордові, загалом подібні до сучасного ланцетника, а наприкінці періоду – представники хребетних (безщелепні).

Ордовицький період закінчився 440 млн років тому. У морях існували велетенські головоногі, вкриті конусоподібними черепашками до 9 м завдовжки. Відомо близько 20 класів голкошкірих, серед яких також були гігантські форми – морські лілії завдовжки до 20 м. З являються різні коралові поліпи, які стали основними рифоутворювачами. Життя опанувало прісні водойми, де росли зелені водорості, мешкали різноманітні ракоподібні та найбільші за всю історію Землі членистоногі – ракоскорпіони. Ці хижаки досягали 2 м завдовжки.

У цей період відбувалась широка адаптивна радіація безщелепних хребетних – щиткових (мал. 194). Вони мали обтічну (рибоподібну) форму тіла, непарні, а іноді парні, плавці та хрящовий скелет. Більшість видів ззовні була вкрита захисними щитками з кісткової тканини, які часто зливались у суцільний панцир. Щиткові не мали зябрових дуг та щелеп, дихали за допомогою зябрових мішків подібно сучасним міногам. Довжина тіла цих тварин становила від кількох сантиметрів до метра. Живились щиткові переважно дрібним планктоном і рештками організмів.




РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ - Біологія


РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ПОЧАТКУ ПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ