САМОКОНТРОЛЬ

Культурологічний словник

САМОКОНТРОЛЬ – у психології один з виявів усвідомлюваної регуляції людиною власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, пред’явленим вимогам, нормам, правилам, зразкам. Мета С. полягає як у попередженні, так і у виправленні допущених помилкових дій чи операцій. Завдяки коригуючій функції С. людина спроможна реалізувати запропонований їй кимсь або самостійно прийнятий план діяльності. Важливу роль у процесах С. особистості відіграють її оцінка та самооцінка. Від ступеня критичності їх залежить здатність знаходити припущені помилки, передбачати можливі і таким чином підвищувати результативність С.




САМОКОНТРОЛЬ