Самоорганізація економічної системи

Самоорганізація економічної системи – цілеспрямований рух економічної системи у результаті розвитку її внутрішніх суперечностей, взаємодії з навколишнім середовищем через перебудову зв’язків, які існують між підсистемами, їх елементами й компонентами і формування нових та виникнення на цій основі досконалішої економічної структури. С. е. с. більш складної організації здійснюється також на основі успадкування здебільшого позитивних аспектів попередніх менш розвинених економічних систем, зокрема завдяки використанню нагромаджених поколіннями знань. Механізм С. е. с. розкривається у процесі використання синергічного підходу (див. Синергетичний метод в економічному дослідженні) та відповідного закону (див. Синергії закон). Важливою умовою С. е. с. є певна самостійність її складових (метасистем, підсистем та елементів), що передбачає наявність у них відповідних законів розвитку, а, отже, суперечностей.




Самоорганізація економічної системи