Predmety



Сен-Сімон

Сен-Сімон Анрі-Клод де Рувруа (1760-1825) – французький економіст і соціолог. Походив з багатої аристократичної сім’ї, здобув прекрасну освіту. У роки французької революції відмовився від дворянського звання, нажив велике багатство на спекуляції землею. Багато подорожував, вивчав різні науки, розорився і помер у злиднях. Найважливіші наукові праці С.-С.: “Про промислову систему”, “Про стару і нову політичну систему”, “Катехизис промисловців”, “Нове християнство”. Суспільство розглядав як цілісну систему економіки, політики і знання, що проходить стадії рабовласницької, феодальної та індустріальної формацій, а капіталізм – як проміжну між двома останніми формаціями стадію. Це означає, що С.-С. у контексті сучасної теорії певною мірою поєднував ідеї формаційного і цивілізаційного підходів. С.-С. справедливо критикував капіталізм за панування приватної власності та зумовленої нею анархії виробництва, експлуатації людини людиною, за відокремлення економіки й політики від науки, за недостатній розвиток індустрії (що було властиво капіталізму тієї епохи). Внаслідок цього суспільство дедалі більше розшаровується на клас індустріалів (елемент індустріалізму, зайнятий продуктивною працею) і непродуктивний клас власників (елемент капіталізму, що відживає). Боротьба між цими класами та поєднання економіки, політики і науки


зумовлює, на його думку, переростання феодалізму в індустріалізм. Економічною основою останнього є формування асоціації на базі усуспільнення капіталів і виробництва, до складу якої входять промислові робітники, фермери, торговці, банкіри і вчені, зайняті продуктивною суспільно корисною працею. У разі національної асоціації панівною формою власності стає колективна, а етапами до її створення є усуспільнення виробництва та власності в межах окремих асоціацій, а відтак, і між асоціаціями. Головним суб’єктом такого суспільства стає підприємець, який водночас є власником і керівником промислового підприємства. Важливу роль у побудові індустріального суспільства повинна відігравати держава, яка організовує національну асоціацію і займається перевихованням усіх членів суспільства. Така держава буде управляти лише речами, а не людьми, на зміну політичному уряду прийде економічний. Щоб держава змогла виконати такі функції, до неї повинна перейти власність приватних промислових підприємств. Роль організаторів виробництва у новому суспільстві повинні відігравати великі централізовані банки, важливими є також кредити і централізація підприємств. Приватна власність, на думку С.-С., повинна поширюватися лише на предмети особистого споживання. Усі ці ознаки є важливими ознаками соціалістичного суспільства. Крім того, розподіл у такому суспільстві здійснюється за внеском у спільне виробництво. С.-С. передбачав, що асоціація з часом переросте межі окремих країн, здійснюватиметься у планетарному масштабі, що водночас означатиме розподіл за потребами. Соціалістичною за змістом є його ідея необхідності управління промисловістю з одного центру за розробленим ученим планом. Що стосується політичного устрою такого суспільства, то управління суспільством загалом здійснюватиметься асоціацією уповноважених індустріалів (тих, хто зайнятий суспільно корисною працею).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Сен-Сімон - Економічний словник