Серцевий цикл – КРОВ І КРОВООБІГ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

КРОВ І КРОВООБІГ

Серцевий цикл

У стані спокою серце здорової людини скорочується ритмічно: приблизно 70-75 раз за хвилину. При роботі серця відбувається ритмічна зміна трьох фаз серцевого циклу: скорочення передсердь, у результаті чого кров переходить у шлуночки (тривалість 0,1 с); скорочення шлуночків, у результаті чого кров із шлуночків викидається в аорту й легеневу артерію (0,3 с); фаза загального розслаблення, в якій серцевий м’яз перебуває в стані

спокою (0,4 с). Відпочинок між скороченнями передсердь і шлуночків достатній для повного відновлення працездатності серцевого м’яза. Тривалість серцевого циклу при частоті серцевих скорочень 72 уд./хв становить 0,8 с.

Серцевий цикл (0,8 с)

Що відбувається в серці

1 фаза (0,1 с)

Систола передсердь

II фаза (0,3 с)

Систола шлуночків

III фаза (0,4 с)

Діастола

Передсердя

Скорочуються

Розслабляються

Розслабляються

Шлуночки

Розслабляються

Скорочуються

Розслабляються

Стулкові

клапани

Відкриті

Закриті

Відкриті

Півмісяцеві клапани

Закриті

Відкриті

Закриті

Рух крові

3 передсердь у шлуночки

Із шлуночків у судини

В передсердя і шлуночки

Під час скорочення серця (лівого шлуночка) кров викидається в аорту, і тиск у ній підвищується. Це приводить до розтягнення стінки аорти і виникнення ритмічних коливань, які передаються на стінки інших артерій. Там, де великі артерії проходять близько від шкіри (на скронях, внутрішньому боці зап’ястка, шиї тощо), відчуваються ритмічні коливання – пульс. За пульсом можна визначити частоту і силу серцевих скорочень, що має діагностичне значення.

Внаслідок виникнення в особливих волокнах серця збудження і його здатності передаватись по м’язовій стінці відбувається ритмічне скорочення серця – автоматія. Хоч серце скорочується автоматично, частота й сила скорочень залежать від умов, зовнішнього і внутрішнього середовища організму і регулюються нервовою та гуморальною системами. Зміна величин цих параметрів веде до зміни кількості крові в судинах. Серце іннервується автономною нервовою системою. Центр регуляції серцевої діяльності розташований в довгастому мозку. Імпульси, що надходять до серця по симпатичних нервах, посилюють і прискорюють скорочення, а по парасимпатичних навпаки. Гуморальна регуляція роботи серця пов’язана з дією деяких гормонів, іонів Кальцію, Калію та інших речовин, які виділяються у кров різними органами й тканинами. Наприклад, адреналін збільшує частоту і силу серцевих скорочень, а іони Калію і деякі біологічно активні речовини діють протилежно. Нейрогуморальна регуляція роботи серця забезпечує пристосування роботи серця до потреби організму в кровообміні та до змін умов навколишнього середовища.




Серцевий цикл – КРОВ І КРОВООБІГ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ