Сезонні явища у житті рослин

Розділ І. РОСЛИНИ

Тема 2. Розмноження і розвиток рослин

УРОК 23

Тема. Сезонні явища у житті рослин

Мета. Сформувати знання про явища, що відбуваються з рослинами у різні пори року, показати значення них процесів.

Основні поняття і терміни: рух соків, ранньоквітучі, періоди літа, листопад, зимовий спокій.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда,

створення та розв’язування проблемних ситуацій).

Обладнання: зображення малюнків рослин у різні пори року, із ранньоквітучими рослинами, запиленням квіток комахами, дозріванням плодів, жовтими і червоними осінніми листками, опалого листя, дерев узимку.

Тип уроку, комбінований.

Структура уроку

Етапи уроку	Час, хв.
1.	Організаційний момент.	1
2.	Перевірка виконання учнями домашнього завдання.	10
3.	Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.	3
4.	Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.	15
5.	Узагальнення і систематизація вивченого.	9
6.	Підсумки уроку, аргументація оцінок.	5
7.	Домашнє завдання.	2

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Насіння бур’янів зберігає схожість протягом:

А) 5-6 днів;

Б) 4-5 років;

В) 8-12 років;

Г) 25-40 років.

2. Вкажіть умови зберігання насіння:

А) герметично закриті коробки;

Б) вологе провітрюване приміщення;

В) сухе провітрюване приміщення.

3. Для проростання насіння необхідна сукупність таких умов:

А) достатня кількість вологи;

Б) хороше освітлення;

В) повітря;

Г) висока температура.

4. Температура проростання насіння залежить від:

А) географічного походження рослини;

Б) розміру насіння;

В) глибини загортання насіння.

5. Більш активне дихання:

А) в сухого насіння;

Б) в сухого і зволоженого насіння однакове;

В) у зволоженого насіння.

6. Насіння квасолі слід висаджувати на глибину:

А) 1-2 см;

Б) 2-3 см;

В) 4-5 см.

7. У насіння всіх рослин проростання починається із видовження:

А) зародкового кореня;

Б) зародкового стебла;

В) зародкової бруньки.

8. Із зародкового кореня формується:

А) головний корінь;

Б) бічний корінь;

В) додаткові корені.

9. У процесі росту рослини клітини пристосовуються до виконання певної функції, тобто утворюються:

А) тканини;

Б) органи;

В) бруньки.

10. Доросла рослина також може рости за рахунок діяльності тканини:

А) провідної;

Б) основної;

В) твірної.

11. Поживні речовини для росту рослини одержують:

А) у процесі фотосинтезу;

Б) з грунту;

В) з повітря.

12. В основі росту і розвитку рослини лежать процеси:

А) поділу клітин;

Б) фотосинтез;

В) дихання.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація зображень рослин у різні пори року. Підготовча бесіда: Подивіться на малюнки і фотографії. Скажіть, ми можете ви за зовнішнім виглядом рослин визначити, яка це пора року. Як ви це зробите?

Отже, як ви вже знаєте, щороку з певною періодичністю повторюються явища у житті рослин: виростає листя, рослини зацвітають, потім ми бачимо ріст і дозрівання плодів. Далі листя жовкне й опадає. Стає холодно. Рослини, як тварини та люди, готуються до зими.

Сьогодні ми з вами будемо розглядати так звані сезонні явища у житті рослин.

План

1. Сезонні явища рослин навесні.

2. Літо.

3. Осінь.

4. Зима.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Сезонні явища рослин навесні

Розповідь з елементами бесіди. Паралельно можна виконувати відповідне завдання у практикумах (заповнювати таблицю). Залежно від пори року в дерев, чагарників, трав’янистих рослин змінюється зовнішній вигляд, а також хід процесів у розвитку й рості. Особливо яскраво виражені ці зміни навесні й восени.

Раніше за всіх починають цвісти дерева, які запилюються вітром: вільха, ліщина, верба, клен. Верба – перший з ранньовесняних медоносів. Завдяки наявності в цей час невеликої кількості комах, відсутності листя на деревах і чагарниках пилок вільно переноситься вітром з однієї рослини на іншу.

Разом із запиленням в рослин відбувається й інший важливий процес – рух соків. Вода розчиняє поживні речовини, що відклалися в стеблі, й несе їх до бруньок, які починають набухати й готуватися до того, щоб стати листочками й квітками. Рух соків особливо проявляється в берези й клена, триває майже місяць; за цей час рослини перекачують десятки літрів води. Початок руху соків – ознака настання весни.

Які зміни відбуваються у неживій природі? Дні стають довшими, підвищується температура повітря, дедалі більше прогрівається грунт. Сніг швидко тане; з’являються перші квіти. Коли настає весна, то рослина починає швидко рости, використовуючи тепло й вологу для розвитку. Багато рослин, які пристосувались до цього, називаються ранньоквітучими. Пригадайте, які це рослини. (Підбіл звичайний, проліска дволиста, підсніжник, медунка, зірочник, первоцвіт).

За рахунок чого відбувається розвиток ранньоквітучих рослин? У ранньоквітучих рослин розвиток відбувається за рахунок поживних речовин, відкладених у кореневищах, бульбах і цибулинах ще з осені. Яскраве забарвлення під час цвітіння приваблює до них численних комах для запилення. Однак часто ці рослини розмножуються вегетативним способом: від материнської рослини відокремлюється вже сформована нова рослина. Отже, обидва способи розмноження у ранньоквітучих рослин доповнюють один одного, забезпечуючи високий відсоток виживання і пристосованості.

Майже в усіх рослин у цей період росте і розвивається листя.

Наприкінці весни починає колоситися жито, в осики дозріває насіння-летючки, відцвітає бузок, осипаються пелюстки в яблуні: закінчилася весна – почалося літо.

Літо

Розповідь з елементами бесіди. Літо поділяється на три періоди. Перший період (початок літа), коли на луках з’являються квітучі трави – волошка, гвоздика, дзвоники й ромашки. У цей час зацвітають малина, брусниця, журавлина. Розсіваються плоди в’яза й тополі. У водоймах зацвітають жовті глечики. У садах цвіте жасмин. У народному календарі червень називають різноцвіттям. Щодня цвітуть все нові й нові рослини. Починають дозрівати суниці. З’являються літні гриби. На початку липня – розпал косовиці.

Другий період починається з зацвітання липи і триває зазвичай до середини серпня. Цей період називають ще вершиною літа, жаркою порою. Чому так пізно зацвітає липа? Виявляється, липа розпускає квітки на молодих пагонах для того, щоб настав найтепліший період літа. Доки він відростатиме, в ньому відкладатимуться плодові бруньки. Запах квіток липи долітає здалека, тому бджоли, не знаючи відпочинку, збирають солодкий, запашний нектар. Липовий мед смачний і корисний.

Для цього періоду характерне також велике цвітіння трав’янистих рослин на луках. Цвітуть злаки луків, на полях зацвітає картопля. Водойми вкриває різна рослинність, багато рослин цвіте – комиш, рогіз, сусак, стрілолист, частуха, біле латаття. Дозрівають плоди малини й чорниці. Жовта акація (карагана) розкидає насіння.

Недарма липень називають ягідним місяцем. Дозрівають ягоди черемхи, малини, смородини, достигають у саду агрус і вишня. На полях закінчується збирання озимих.

Третій період (кінець літа) триває від середини серпня до середини вересня, до перших заморозків. У серпні дозрівають плоди й насіння. На луках можна побачити квітучі дзвоники, свербіжницю, перестріч, коров’як, м’яту та інші рослини. На початку серпня жовтіє листя в липи, а наприкінці місяця починається листопад у берези. У лісі дозрівають горіхи. Літо поступово переходить в осінь. Серпень – місяць грибів. Гриби можна збирати з весни до пізньої осені, але основна пора припадає на останній період літа і початок осені.

Осінь

З появою перших заморозків на грунті починається осінь. Як змінюється листя? З чим це пов’язано? Спочатку листя набуває жовтого, оранжевого і червоного забарвлення. Потім починається листопад. Від чого рятує рослину листопад? Дні ще теплі, але ночі прохолодні. Листопад рятує рослину від висихання, від ламання гілок, через листки виводяться непотрібні дереву речовини. У першій половині жовтня повністю втрачає листя черемха і в’яз, потім липа, клен, ясен, ліщина, осика; у другій половині – горобина, калина, вільха, бузина, верба.

З кінця листопаду до замерзання водойм характерний перехід осені до зими. 23 вересня день дорівнює ночі, а потім тривалість дня дедалі зменшується. Сонце не гріє так тепло, як улітку. Восени можна спостерігати деякі цікаві явища, наприклад, повторне цвітіння рослин. Можна побачити квітучу робінію (білу акацію), кінський каштан, калину, горобину, квітки на яблуні та груші. Зацвітають трав’янисті рослини: ромашка, конюшина, волошка, кульбаба тощо. Як ви гадаєте, з чим це пов’язано? Повторне цвітіння пов’язане з настанням теплої осені, коли сплячі бруньки йдуть у ріст і починається новий цикл розвитку. Використовуючи це явище, селекціонери вивели нові сорти різних рослин (полуниць, троянди, малини), які цвітуть і плодоносять ціле літо.

Зима

Взимку в лісах, на полях та луках життя рослин завмирає до весни. Проте вони добре підготувалися до зими: під корою дерев і чагарників є міцний корковий шар, який уберігає їх від випаровування й коливання температури; маленькі бруньки сховані під товстими лусочками, опало листя.

Вічнозелені рослини перезимовують разом зі стеблом, листками й плодами (журавлина, брусниця).

Усі зимуючі бруньки – надземні або підземні – восени поринають у глибокий спокій, з якого вивести їх дуже важко.

З настанням справжньої зими осінній спокій змінюється вимушеним зимовим. Здатність насіння і бруньок впадати в передзимовий глибокий спокій допомагає їм переносити зимові холоди.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

Виконання завдань практикуму.

Використовуючи матеріал підручника, додаткових енциклопедичних джерел, заповніть таблицю.

Сезонні явища у житті рослин

Пора року	Сезонні явища	Характеристика	Значення
Весна
Літо
Осінь
Зима

Контрольно-оцінна бесіда.

Які дерев’янисті та трав’янисті рослини починають цвісти першими навесні? З чим це пов’язано? На скільки періодів поділено літо? В якому з них цвітуть лугові трави? Дозрівають ягоди? Гриби? З чим пов’язане повторне цвітіння рослин восени? Для чого рослинам потрібна осінь? Як рослини готуються до зими?

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа. Підготуватися до виконання завдань на екскурсії.