Шкали. Координатний промінь

УРОК 13

Тема. Шкали. Координатний промінь

Мета: сформувати в учнів поняття про шкали і координатний промінь як окремий випадок нескінченної шкали; роз’яснити зміст і навчити знаходити ціну поділки шкали, для того, щоб знаходити число, що відповідає певній точці шкали.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: різні вимірювальні прилади, що мають шкали (термометр, динамометр, вольтметр, годинник, ваги), паперові моделі шкал з різними показниками.

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання

@ Перевірку засвоєння

матеріалу попереднього уроку слід провести у вигляді невеличкої самостійної роботи (перевірити її тільки в учнів, що мають деякі проблеми із засвоєнням математичних понять), усі інші учні перевіряють правильність виконання самостійно, звіряючись із роботою, яку виконав учень за дошкою, або ж із записами, зробленими за дошкою вчителем.

Самостійна робота.

1. Яким числам відповідають точки А, В, С, D, Е (рис. 13)?

 Шкали. Координатний промінь

2. Накресліть координатний промінь і позначте на ньому

точки, що відповідають числам 0; 1; 3; 7; 8.

3. Знайдіть координати точок М і N, що знаходяться на кінцях стрілочок (рис. 14).

 Шкали. Координатний промінь

II. Актуалізація опорних знань

Запитання до класу

1. Чи має координатний промінь початок? кінець?

2. Як називаються числа, що відповідають точкам координатного променя?

3. Відомо, що М(m) лежить праворуч від точки N(n), але ліворуч від точки K(k). Що можна сказати про числа m i n; m i k; n i k?

ІІІ. Доповнення знань

(Евристична бесіда) Ми знаємо, що для позначення натуральних чисел застосовують координатний промінь. Як позначити на цьому промені точку, що зображує натуральне число пі (Вибрати одиничний відрізок і відкласти його и разів від початку променя.) А чи не можна застосувати координатний промінь для інших цілей? (в інших випадках?) Давайте подивимось на ці вимірювальні прилади. (Вчитель показує демонстраційні моделі приборів зі шкалами.) Чи не є частина координатного променя складовою частиною всіх цих приладів?

Після цього вчитель пояснює, що всі частини приладів мають назву “шкала” і схожі за будовою (показувати “будову” шкали, пояснювати поняття “штрих”, “ціна поділки”, краще починати із знайомих приладів: демонстраційної лінійки, годинника, демонстраційного амперметра тощо.)

Після цього вчитель пояснює, що координатний промінь є особливим випадком – нескінченною шкалою з ціною поділки – 1 одиничний відрізок. У загальному ж випадку, щоб визначити, якому числу відповідає точка шкали приладу, треба знайти ціну поділки (одиничний відрізок), а потім, як і у випадку з координатним променем, знайти відстань від початку шкали в поділках, помноживши на ціну поділки.

IV. Закріплення знань учнів

1. Робота зі шкалами

1) Знайдіть ціну поділки й число, яке зображує точка А на кожному із рисунків (рис. 15).

 Шкали. Координатний промінь

2) № 134.

3) Класу даються паперові моделі шкал вимірювальних приладів (термометрів, спідометрів, тонометрів тощо) і виконується практичне завдання

А) Знайдіть ціну поділки шкали (поділить якесь вказане число на кількість поділок, що вміщується між нулем та даною точкою).

Б) Знайдіть число, що відповідає точці на шкалі.

(Замість завдання 3 можна запропонувати учням № 136 і 138 підручника.)

2. Властивості чисел на координатному промені (пропедевтика наступної теми)

Нагадати учням, що на координатному промені точка, що лежить праворуч, відповідає більшому числу і навпаки.

На закріплення цієї властивості запропонувати виконати №№ 129, 130, 132.

Додатково: № 138, 147.

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

П. 5, № 123 135; 137; 133.




Шкали. Координатний промінь