Розділ II ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVII-XVIII СТ.
ТЕМА 3. ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА
Українське театральне мистецтво епохи бароко формувалося в поєднанні традицій національної та європейської культур. У цей період розвинулись два основні різновиди театрального мистецтва – шкільна драма в освітньому середовищі (школах, колегіумах) та вертеп у народному. Обидва різновиди мали власні естетичні норми, мову, особливості постановки й акторського виконання.
§13. Шкільний театр. Вертеп. Театр на Запорозькій Січі Шкільний театр
Виникнення в
*Поетика – наука про складання поезії.
* Риторика – ораторське мистецтво.
Студенти Києво-Могилянської академії. Гравюра XVII ст.
Будівля Острозького колегіуму. XVIII ст.
Феофан Прокопович
Перші українські театралізовані вистави розігрувались в Острозькому колегіумі, Львівській братській школі, Києво-Могилянській академії. Найпопулярнішими були різдвяні й великодні постановки, а також п’єси морально-дидактичного й історичного змісту. Принципи складання шкільної драми, її жанри (трагедія, комедія, трагікомедія), особливості мови виклав у своєму підручнику “Піїтика” Феофан Прокопович.
Художньо-образна система й мова шкільної драми мали особливий характер. Її головне призначення – висвітлення людських чеснот і вад, ствердження праведного способу життя. Тож автори п’єс чітко розподіляли своїх героїв на позитивних і негативних. Кожен персонаж – символ, уособлення “добра” чи “зла”, про що свідчили його репліки, костюм і навіть ім’я (Любов, Радість або Ненависть, Заздрість). Символічність є характерною особливістю й самого дійства. Наприклад, перевдягання героя Істиною у світлі одежі означало його каяття, духовне відродження. Репліки персонажів драми були написані “високим” стилем, виконували виховну роль як настанови глядачам.
В антрактах шкільних драм студентами розігрувалися невеликі комедійні п’єси на побутові теми. У них автори й актори гостро висміювали людські вади: жадібність, глупоту, зарозумілість, хитрощі тощо.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)