Шведська модель соціально-економічного розвитку – найбільш демократична модель економічного, соціального і політичного розвитку регульованої ринкової економіки, що базується на плюралізмі форм власності (в т. ч. колективної власності профспілок) і економічної влади та соціалізації сфери розподілу. Початковий етап її формування – розвиток політичної та соціальної демократії в цій країні у довоєнний період. Так, 1938 між союзом підприємців і Федеральною організацією шведських профспілок було укладено угоду, якою визнано право на організацію
Увагу і поширення досвіду соціального захисту населення Ш. м. с.-е. р. Загалом Швеція найбільше серед розвинених країн світу просунулась по шляху соціалізації суспільної системи, в т. ч. економічної, соціальної, політичної, правової та ін. підсистем, а отже, ліквідувала основи капіталізму. У сфері економіки така ліквідація виявляється у тому, що відбувається процес демократичної соціалізації власності, тобто інтенсивно розвивається власність профспілок, держави в демократичних і соціалізованих формах, а розподіл доходів і прибутків, капіталовкладення, використання робочої сили та ін. контролюються не лише державою, а й суспільством. Крім того, значно послаблена роль ринкових важелів у виробництві та розподілі соціальних послуг, відбувається їх планомірна і широкомасштабна соціалізація, що сприяло утворенню найстабільнішої та гуманної системи соціального захисту, зменшенню диференціації доходів, рівнів безробіття і бідності; на сутнісно новий рівень розвитку вийшла робітнича демократія, запроваджено високопрогресивну шкалу оподаткування, працівники беруть активну участь в управлінні підприємствами і корпораціями, діє система гуманізації праці тощо. У сфері правових і політичних відносин соціалізація виявляється у наданні профспілкам права на отримання різних видів об’єктивної інформації, у їх праві здійснювати контроль за запровадженням нової техніки і технології, у розвитку політичної демократії, зокрема, свободи слова.