Система машин

Система машин – комплекс різнорідних робочих машин, які взаємодоповнюють одна одну в процесі послідовної обробки предметів праці та є матеріальною основою фабрики. Вперше комплексне дослідження С. м. здійснив К. Маркс. Він розрізняв просту кооперацію машин (як просторове розміщення однорідних й одночасно діючих машин, наприклад, ткацька фабрика) і С. м., що знаменує якісно новий етап у розвитку речових елементів продуктивних сил, змісту праці, взаємодії особистих і речових факторів виробництва, технологічного способу виробництва. За С.

м. неперервність і пропорційність досягаються завдяки здатності робочої машини або кількох машин переробляти достатню кількість сировини та матеріалів для безперебійної роботи іншої робочої машини (або кількох машин). Спершу машини приводилися в рух водою, вітром або людиною, однак їхньої потужності не вистачало для збільшення розмірів і кількості інструментів. Цю суперечність вдалося подолати використанням парової машини подвійної дії Дж. Уатта. Недоліком цієї С. м. було те, що перехід до виробництва нових продуктів нерідко вимагав перебудови всього передавального механізму, а сили пари не завжди вистачало
для забезпечення необхідної швидкості (а отже, точності) обробки сирого матеріалу. Проблему розв’язано з винайденням електродвигуна, що дало змогу перейти від трансмісії до індивідуального приводу й розширило межі застосування С. м., зробило її гнучкішою, уможливило механізацію транспортних робіт, неперервність виробництва. Винайдення електродвигуна зумовило створення машин-агрегатів, у яких двигун і передавальний механізм стали елементами робочої машини, і водночас призвело до виникнення суперечності між потужністю цієї рушійної сили та неспроможністю робітників управляти технологічними процесами. Цю суперечність було розв’язано з винаходом четвертої ланки С. м. – контрольно-керуючого пристрою, що знаменувало появу автоматизованої С. м. У триланковій С. м. функціональна роль робітника мало відрізнялася від його ролі в управлінні простою машиною – він був невід’ємною частиною процесу виробництва. В автоматизованій С. м. людина виходить з безпосереднього процесу виробництва і стає поряд з ним, технологічно підпорядковує собі С. м. (раніше існувала обернена закономірність), регулює та контролює виробництво. Предмет праці обробляється автоматизованою С. м. за складеною людиною програмою (людина стає програмістом).




Система машин