Система техніко-економічних відносин

Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із властивими їй законами, суперечностями, новим синергічним ефектом. Домінуюча підсистема С. т.-е.

в. – відносини спеціалізації виробництва, що розвиваються у формі подетальної, поопераційної та інших видів спеціалізації. Найбільший синергічний ефект у межах С. т.- е. в. виникає за оптимального співвідношення між концентрацією і спеціалізацією, комбінування виробництва і його спеціалізації та інших підсистем, а також між окремими елементами цих підсистем. Якщо такого співвідношення не існує або воно лише певною мірою відповідає критеріям оптимальності, синергічний ефект зникає або істотно послаблюється. Удосконалення С. т.-е. в. безпосередньо залежить від рівня розвитку техніки і технології, а на сучасному етапі НТР – від прогресу автоматизованої системи машин, від розвитку інформаційних технологій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Система техніко-економічних відносин - Економічний словник


Система техніко-економічних відносин