Системи розселення і розвиток поселень

РОЗДІЛ II. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Тема 3. Системи розселення і розвиток поселень

1. Міське і сільське населення. Типи населених пунктів. Типи міст за розмірами та функціями

Усе населення країни проживає у населених пунктах – поселеннях (схема 4).

Схема 4

 Системи розселення і розвиток поселень

Усі поселення пов’язані між собою різноманітними зв’язками й разом складають систему розселення.

Розселення – це розміщення населення по території та розподіл його за різними типами поселень.

Розселення населення неоднакове у різних

регіонах країни. Це залежить від багатьох чинників: історичних подій минулого, виникнення та розміщення природних особливостей місцевості, виробництва та багатьох інших факторів.

Результатом розселення людей є мережа населених пунктів ( схема 4 ).

Місто – великий населений пункт, що виконує промислові, організаційно-господарські, управлінські, культурні, транспортні та інші функції, основна частина населення якого зайнята несільськогосподарськими видами діяльності.

Селище міського типу – перехідна форма населеного пункту, кількість жителів якого становить не менше 3 тис. чоловік,

за умови, що більшість населення (85 %) не займається сільським господарством.

Село – населений пункт, жителі якого зайняті переважно в сільськогосподарському виробництві.

Кожна держава визначає статус населених пунктів за людністю (кількістю населення) по-своєму. В Україні статусу міста набули ( схема 4) поселення, чисельність яких становить 10 тис. чол. В Україні налічується (на 1 вересня 2008 р.) 458 міст, 886 селищ міського типу та 28504 села.

Сучасний розвиток суспільства, промисловості, науки та інших галузей призводить до збільшення населення у містах.

Свідченням динаміки цього процесу є співвідношення міського і сільського населення в Україні (діаграма 5). У 2008 р. кількість міського населення склала 31,5 млн чол. (68,3 %).

Діаграма 5

Динаміка чисельності міського та сільського населення (%)

 Системи розселення і розвиток поселень

– Проаналізуйте динаміку збільшення міського населення за останні 50 років (діаграма 5). Назвіть причини, що зумовили ці зміни.

Міста розрізняють не тільки за кількістю населення (людністю), а й за функціями. За кількістю населення в Україні виділяють 39 великих міст, 4 дуже великих (Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг, Миколаїв), 5 міст-мільйонерів (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк).

Під функціями слід розуміти роль, яку виконує місто в господарському та соціальному житті суспільства. Основою для розвитку господарства невеликих міст, як правило, є одна галузь виробничої чи невиробничої діяльності, тому вони виконують одну чи дві функції. Чим більше місто за кількістю населення, тим ширший спектр функцій воно здійснює (схема 5).

Схема 5

 Системи розселення і розвиток поселень

– В якому регіоні України сконцентровані великі міста? Поясніть. Наведіть приклади міст-курортів. Які функції виконує ваше місто або найближче до вас місто? Які функції виконують міста-мільйонери, міста Ковель, Судак, Кіровоград, Вінниця?

 Системи розселення і розвиток поселень

Мал. 15. Ялта – курортне місто

2. Урбанізація. Міські агломерації. Субурбанізація

Протягом багатьох років в Україні відбувається ріст міст і міського населення. Цей процес називається урбанізацією.

Урбанізація – процес зростання міського населення, швидкий ріст міст, зростання ролі міст у розвитку суспільства.

За картами атласа і табл. 1 у “Додатку” визначте рівень урбанізації в Донецькій, Луганській, Івано-Франківській, Тернопільській областях. Поясніть територіальні відмінності в рівнях урбанізації в різних регіонах України.

Рівень урбанізації показує, яка частка людей від загальної кількості проживає у містах. Найвищий рівень урбанізації спостерігається в Донецькій області (90 %). Значний рівень – у Луганській і Дніпропетровській областях. Частка міського населення у цих областях становить понад 80 %.

Найменш урбанізовані області знаходяться на заході України – Закарпатська (37 %), Івано-Франківська та Тернопільська (42 %). Загалом рівень урбанізації в Україні високий (67 %).

Міста можуть розташовуватись як у вигляді одиночних центрів, так й у вигляді скупчень. З часом великі міста об’єднують навколо себе невеликі міста-супутники та найближчі села. Такі скупчення, системи міст називають агломераціями.

Агломерація – зрощування прилеглих міст, сільських населених пунктів, об’єднаних інтенсивними господарськими зв’язками, у суцільну урбанізовану територію.

Характерними рисами урбанізації є висока густота населення, густа мережа населених пунктів, добре розвинена транспортна система. Кожна міська агломерація формується навколо одного великого міста (Київська, Харківська) або декількох міст (Донецько-Макіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська). Ці міста називають ядрами агломерації (карта 2).

Карта 2

Агломерації (тис. чол., 2008 р.)

 Системи розселення і розвиток поселень

Одноядерна агломерація

 Системи розселення і розвиток поселень

Двоядерна агломерація

В Україні виділяють 19 агломерацій. Найбільші з них – Донецько-Макіївська, Київська, Харківська, Горлівсько-Єнакіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська.

Найбільш густа мережа населених пунктів у Донецькій (184) і Луганській (146) областях. Понад 70 міських населених пунктів мають Київська, Житомирська, Одеська області.

Географічна задача 6

Проаналізуйте динаміку чисельності населення деяких міст. Яка загальна тенденція характерна для цих населених пунктів? Знайдіть ці міста на карті й висловіть власну думку про причини такої динаміки.

Динаміка зміни кількості населення деяких міст Донбасу

Місто

Кількість населення за роками, тис. чол.

1959

1989

1998

2001

2007

Стаханов

122

112

105

90

99

Брянка

77

65

59

54

56

Краснодон

55

53

51

50

49

Торез

91

88

80

72

89

Географічна задача 7

Місто Сєверодонецьк було утворено 1938року. Знайдіть це місто на карті “Господарство” в атласі. 1959 року кількість його населення становила 33 тис. жителів, 2001 року – 119 тис. Як ви вважаєте, з чим пов’язані такі високі темпи зростання кількості населення?

Протилежний процес, коли навколо великих міст формуються і розростаються приміські зони, називається субурбанізацією. Для нього є характерним випереджальне зростання міст-супутників і населення передмість порівняно з головним містом. Надалі відбувається перетік населення з головного міста в передмістя.

3. Столиця держави та її значення

Столицею України є місто Київ (площа – 839 км2, населення – 2,72 млн чол. (2007 p.). Столиця – головне місто держави, її символ, політичний центр. Тут знаходиться офіційна резиденція Президента України, працює законодавчий орган влади – Верховна Рада, розташовані різні міністерства й відомства, що координують діяльність відповідних підрозділів на місцях. У Києві розміщені посольства іноземних держав, штаб-квартири політичних партій, державні телевізійні та радіомовні компанії.

– Поміркуйте та назвіть чинники, що сприяють процесу субурбанізації.

Київ – місто зі славетним історичним минулим, він був заснований наприкінці V – на початку VI ст.

Перші згадки про Київ припадають на 862 рік, а з IX по XII ст. він став столицею давньослов’Янської держави Київська Русь. Монументальні архітектурні пам’ятки різних стилів і епох, що прикрашають місто, органічно поєднуються із сучасними будинками і спорудами. Київ – один з основних промислових, культурних, наукових і освітніх центрів країни, дуже красиве і зелене місто. Сучасні та історичні райони житлової забудови оточені численними парками і скверами, а блакитна стрічка Дніпра надає Києву неповторного і своєрідного вигляду (мал. 16).

 Системи розселення і розвиток поселень

Мал. 16. Пішохідний міст, через Дніпро у Києві

4. Сільське розселення та його географія. Типи сільських поселень

Частка сільського населення становить 31,7 % (2008 р.) від загальної кількості населення країни.

На характер сільських поселень впливають природні умови території. Дрібні населені пункти переважають на півночі України в Поліссі. Для них характерний вододільний тип сільських поселень кількістю 250-500 чоловік. Села розташовані на підвищеннях місцевості, далеко від берегів річок, там, де знаходяться дреновані сухі місця.

Великі села кількістю населення 500-1500 чоловік характерні для лісостепової та степової зон. Це долинно-яружний тип розселення, який пояснюється тяжінням до річкових долин та ярів. У долинах та балках більш вологий мікроклімат, ближче до поверхні залягають грунтові води, що дає можливість створювати ставки, балки ж заповнюються дощовими і талими водами.

Найлюдніші села на півдні України – у степах, на декілька кілометрів простягаються уздовж річок, балок. Вони мають великі розміри та велику кількість населення (понад 2-3 тис. чоловік).

У гірських районах переважає гірсько-долинний тип розселення. Це населені пункти середніх розмірів, які рідко розташовуються вище 800 м над рівнем моря. У деяких районах (Карпати, Полісся) поширений хутірський тип розселення – окремі садиби розкидані на значній відстані одна від одної.

– Поміркуйте та назвіть чинники, від яких залежить густота сільського населення. Відповідь поясніть. Які села за людністю та розміщенням характерні для вашої місцевості?

Кількість сільського населення перевищує міське в Тернопільській, Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій областях. Найвища частка сільського населення в Чернівецькій (65,1 %), Закарпатській (60,9 %) та Івано-Франківській (56,6 %) областях.

5. Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання

У сільській місцевості України накопичилося багато соціально-економічних проблем. Найгостріші серед них – безробіття та бідність, що зумовлюють трудову міграцію сільського населення; занепад соціальної сфери; поглиблення демографічної кризи, знелюднення та вимирання сіл. Це є наслідком як попередніх, так і новітніх негативних процесів і явищ, зокрема економічної кризи 90-х років XX ст. і прорахунків, допущених у процесі аграрних трансформацій.

Більше третини сільських жителів працездатного віку є незайнятими, тобто не працюють як наймані особи, не мають ніякої власної справи і не виробляють товарної продукції в особистих селянських господарствах. Рівень зареєстрованого безробіття у сільській місцевості більш ніж удвічі вищий порівняно з міськими поселеннями і, на відміну від останніх, зростає. Велика кількість сільських жителів у найбільш активному віці в пошуках роботи виїжджає із сіл, в тому числі за кордон. Споживчі витрати сільського населення, в тому числі грошові, в 1,8 раза менші, ніж міського. Більше 70 % споживчих витрат селян складають витрати на харчування, що є проявом бідності. Сукупні ресурси сільських домогосподарств більш ніж на третину формуються за рахунок грошових та натуральних надходжень від особистих селянських господарств. Рівень оплати праці в сільському господарстві (990 грн.) 2008 р. був удвічі менший, ніж у середньому в економіці (1739 грн.) і промисловості (1965 грн.). Не припиняється скорочення мережі закладів соціальної інфраструктури села (шкіл, дошкільних закладів освіти, клубів та будинків культури). Фактично не функціонує служба побуту, закриваються підприємства торгівлі, особливо у малих і віддалених селах. Матеріальна база соціальної інфраструктури села фізично і морально зношена. Розширюється коло сіл, жителі яких не мають можливості отримувати найнеобхідніші послуги за місцем проживання. За останні роки чисельність сільських жителів значно скоротилась. Це відбувається переважно внаслідок депопуляції населення, яка щороку зростає й досягла у 2008 р. 163,3 тис. чол. Порівняно з 1990 р. рівень депопуляції на селі підвищився у 3 рази. Вікова структура сільського населення деформована: частка осіб працездатного віку менша, ніж серед міського населення.

– Поміркуйте та запропонуйте заходи щодо підвищення чисельності сільських жителів в Україні.

Для вирішення проблем села створена Державна програма, основною метою якої є забезпечення у сільській місцевості сприятливого середовища для життя людей. Це, у свою чергу, буде запорукою для ефективної роботи сільського господарства, сталого розвитку сільських населених пунктів.

Завдання Програми: 1) створення умов для продуктивної зайнятості сільських жителів на основі ефективного використання природоресурсного потенціалу села, стимулювання розвитку підприємництва, що забезпечить утворення нових робочих місць та істотне збільшення доходів; 2) заохочення молоді до роботи і проживання в сільській місцевості; 3) формування соціальної інфраструктури, спроможної задовольняти різноманітні потреби сільського населення; 4) запобігання занепаду сільських населених пунктів, розширення можливостей сільських громад у розв’язанні проблем населення.

Геогафічна задача 8

Укажіть, про яке місто України йдеться.

1. Місто знаходиться в Лісостепу, на перехресті залізничних, автомобільних і річкових шляхів. Населення міста – понад 234 тис. чол. Засноване 1571 року, розташоване на річці. У місті виготовляють автомобілі великої вантажопідйомності. На південь від міста – родовища залізної руди.

2. Місто знаходиться в Степу. Населення – понад 492 тис. чол. Засноване у XVI ст. як фортеця Кальміус. Місто-порт – найбільше на берегах цього моря. З 1948 до 1989 р. це місто мало іншу назву. У місті працюють два металургійні комбінати.

3. Місто стоїть на притоці Дністра. Перші згадки про нього припадають на 1062 рік. Населення – понад 99 тис. чол. Це промисловий (розвинуте машинобудування, легка і харчова галузі) і культурний центр. Центр міста (“Старе місто”) є історико-архітектурним заповідником. За кількістю пам’яток історії та культури (152) посідає в країні 3 місце після Києва і Львова.

Контрольні запитання

1. На які групи за людністю та функціями поділяються міста України?

2. Охарактеризуйте процесс урбанізації. Назвіть найбільші агломерації.

3. Назвіть типи сільських поселень.

4. Охарактеризуйте проблеми, що притаманні міському та сільському населенню України. У чому їх спільність та відмінність?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Системи розселення і розвиток поселень - Географія


Системи розселення і розвиток поселень