Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму

МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Розділ 1

БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.3. Онтогенетичний рівень організації життя

1.3.3. Біологія індивідуального розвитку

1.3.3.12. Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму

Організм людини – це складна відкрита фізико-хімічна система, яка перебуває у постійному взаємозв’язку з довкіллям і зберігає при цьому стаціонарний (відносно сталий) стан. Сталість внутрішнього середовища забезпечується структурними, фізіологічними, поведінковими адаптивними механізмами.

У

1932 р. американський фізіолог У. Кеннон запровадив термін гомеостаз (від грец. όμοιος – однаковий, στάσις – стан, нерухомість), який означає “сталість внутрішнього середовища”. Гомеостатичні механізми забезпечують певну незалежність організму від навколишнього середовища.

Біологічний сенс гомеостазу полягає в усуненні або компенсації біохімічних, функціональних, морфологічних відхилень і забезпеченні оптимальної життєдіяльності організму. Організм людини завдяки функції систем органів (імунної, ендокринної, нервової, серцево-судинної, дихальної, травної та

видільної), які забезпечують фізіологічні процеси, зберігає відносну сталість навіть за різких коливань зовнішніх умов. Так регулюється температура тіла, водно-електролітна рівновага, рівні гормонів у крові, частота серцевих скорочень, концентрація водневих іонів у крові, артеріальний тиск крові, рівні кисню і діоксиду вуглецю у крові, константність осмотичного тиску та ін.

Основу гомеостазу складають генетичні механізми, які визначаються генотипом організму та генофондом популяції. Вони забезпечують структурно-функціональну стабільність (сталість) у межах норми реакції на зміни навколишнього середовища.

Генетична сталість внутрішнього середовища підтримується генетичним гомеостазом, який регулює специфічні і неспецифічні захисні механізми, цілісність морфологічної організації тощо.

Серед системних механізмів регуляції гомеостазу людини вирішального значення набуває гіпоталамо-гіпофізарна ланка (рис. 1.171), яка забезпечує сталість крові, регулює поведінку, відчуття голоду, спраги. У гіпоталамусі знаходяться центри агресії, страху, гніву й емоцій. Це головний контрольно-координаційний центр вегетативної нервової системи, за участі якого регулюється робота серця, легень, підтримується нормальний кров’яний тиск та ін.

 Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму

Рис. 1.171. Гіпофіз – центральна ланка регуляції гомеостазу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму - Довідник з біології


Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму