Системно-діагностичний економічний аналіз

Системно-діагностичний економічний аналіз – аналіз економічних явищ і процесів, що дає змогу вивчати їх як складні системи або підсистеми з багаторівневою ієрархічною структурою і на цій основі виявляти фактори виробництва, що гальмують зростання його економічної ефективності, обгрунтовувати рекомендації щодо усунення диспропорцій, вирішення суперечностей тощо. Важлива вимога С.-д. е. а. – одночасність опису (формалізації) об’єкта аналізу, що уможливлює застосування сучасних методів і засобів опрацювання інформації під час розрахунків.

Вихідний момент С.-д. е. а. – поняття “система”, “структура” та ін. Кожна виробнича система містить взаємодійні та взаємопов’язані підсистеми, елементи, сукупність яких утворює єдине ціле – об’єкт, що виконує функцію виробництва продукції. Кожний елемент системи має власний специфічний набір параметрів і бере участь у реалізації загальносистемної вартості – у виробництві продукції. Обсяги та ефективність виробництва визначаються сукупністю факторів, зумовлених впливом інших факторів, тому для системного опису факторів, що визначають вихідні показники виробництва,
доцільно подавати їх у вигляді орієнтованих граф, або “дерева чинників”. Для проведення С.-д. е. а. у досліджуваному регіоні визначають рівні управління, які свідчать про ієрархічні рівні відсікання і стиснення інформації. Відтак інформація агрегатується. Для кожного об’єкта нижчого аналізованого рівня підсумовують показники валової продукції та показники витрат. На розміщений вище рівень ієрархії видають агреговану інформацію про, наприклад, обсяги валової продукції стандартної якості та витрати матеріальних ресурсів. Відтак знову агрегатують інформацію, і в такому вигляді вона надходить на рівень управління – на вершину інформаційного конуса (показники – обсяг продукції та матеріальні витрати, на базі яких розраховують головний показник – потенційний рівень матеріаломісткості продукції). Аналогічно розраховують його фактичний рівень. С.-д. е. а. передбачає виявлення “вузьких місць”, що перешкоджають виробництву запланованих обсягів продукції й досягненню заданого рівня ефективності за найважливішим, наскрізним для всіх рівнів показником і наступний аналіз причин їх виникнення на нижчих рівнях за первинною інформацією, покладеною в основу інформаційного конуса. Кількість рівнів управління в цій методиці є фіксованим. Вихідна інформація – дані об’єктів третього рівня. В основу організації інформаційної бази покладено принцип матричного подання системи показників, за якого сукупність показників, які характеризують стан об’єкта, подають у вигляді матриці, побудованої за певними правилами. Для кожного з об’єктів третього рівня формують дві матриці вихідної інформації, в одній з яких – набір фактичних показників. У матрицю включають показники, що характеризують об’єкт загалом і виробництво окремих видів продукції. Зручність матричного подання інформації в тому, що всі вихідні дані формуються за уніфікованою схемою в компактному вигляді. Крім того, відомості, подані у такий спосіб, піддаються машинній обробці, в т. ч. процедурі контролю на правильність і повноту.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Системно-діагностичний економічний аналіз - Економічний словник


Системно-діагностичний економічний аналіз