СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ ГОЛОСНИМИ

СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ

Урок № 21

СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ ГОЛОСНИМИ

Мета: повторити правила про написання слів з ненаголошеними голосними; удосконалювати уміння правильно писати слова з ненаголошеними голосними, знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Внутрішньопредметні

зв’язки:

Фонетика: фонетична характеристика голосних звуків.

Орфоепія: правильне вимовляння неиаголошених голосних.

Орфографія: правопис великої букви.

Лексикологія: синоніми, ознайомлення з фразеологічним складом української мови.

Словотвір: частини слова.

Морфологія: частини мови.

Міжпредметні зв’язки:

Література: твори українських авторів, виразне читання віршових творів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ

УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників з теми

Спостереження над мовним матеріалом

> Прочитати виразно текст, визначити та виписати слова, у яких є ненаголошені голосні е, и. Які звуки вимовляються на їх місці?

Вже сонечко в море сіда;

У тихому морі темніє;

Прозора, глибока вода,

Немов оксамит, зеленіє.

На хвилях зелених тремтять

Червонії іскри блискучі

І ясним огнем миготять,

Мов блискавка з темної тучі

(Леся Українка)

Аудіювання

> Послухати уривок з вірша Д. Білоуса “Веселковий розмай”. Записати назви міст і сіл, у яких є ненаголошені е, и. У якій значущій частині слова вони знаходяться? Довести правильність своєї думки.

А нам, малим, усе цікаве вдвічі.

Хто звідкіля прибув до Курманів:

Вусатий дядько – з Ракової Січі;

Той – з Білої Берези,

Той – з Тернів.

А ви звідкіль? З Погожої Криниці,

Ті – з Білопілля, ті – з Лебедина.

Хто так назвав ті селища навколо?

Хто оспівав діброви і лани?

У небі місяць – малинове коло,

А на землі – Климентові Млини.

Красо моя ти, Сумщино, Сумщино.

Куди не кинь – барвистих слів розмай.

Ромен, Боромля, Липова Долина,

Березів Яр, Лука, Зелений Гай.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Орфографічний практикум

> На місці крапок поставити пропущені букви та пояснити їх правопис.

Бл..щати, вин..сений, м..не, ні..рочезний, акт..візувати, пл..нарний, скр..піти, характ..р..зувати, тр..тина, зас..лити, д..сятий, л..йт..нант, р..зультат, розв..вати, зал..вати, б..р..жливість, п..ервинний, мат..мат..ка, ж..ве, в..рховина, зап..тання, в..сняний, практ..кант, щ..6..тати, т..хнічний, кат..горія, гл..бинний, страт..гічний, д..р..гент, ст..хати, р..сурси, в..л..чати, д..сц..плінарний, еф..ктивність, ст..повий, с..мінар, р..кторат, р..ф..ративний, к..рувати, защ..міти, з..зуля, пр..нц..повий, к..жух, т..рплячий, д..ф..р..нціальний, конц..нтрувати, сп..лучення.

> Переписати слова і вставити пропущені букви е, и. Пояснити їх правопис. Виділити слова, написання яких перевіряється за словником.

Розд..влятися, гал..рея, пробл..матичний, кр..вавий, стр..мати, заб..рати, невм..рущий, завм..рати, т..рплячий, прод..ш..вити, усвідомлений, зб..р..гти, кр..тичний, б..р..жливий, нем..лосердний, пов..ртатися, ущ..мити, неприм..ренний, справ..дливий, м..нулий, тр..мтіти, дзв..нить, ос..литися, зв..чайний, гр..міти, дж..р..ло, вс..р..дині, в..селка, ш..л..стіти, принц..повий.

> Вставити в слова пропущені е, и. Які з поданих слів можна об’єднати за спільною значущою частиною? Довести.

Кр..га, б..р..за, пр..б..р..жний, л..стопад, л..стоноша, б..р..зняк, кр..жень, ж..в..й, кр..ж..на, кр..шталь, л..стівка, л..стя, б..р..з..нь, кр..жинка, б..р..говий, б..р..гти, б..р..г.

> Прочитати прислів’я. Пояснити їх значення. До яких частин мови належать слова з ненаголошеними е, и? Дібрати до них спільнокореневі й записати групи слів.

Хвилина годину береже. Життя проясити – не поле перейти. Що знаєш, що вмієш – те за плечима не носиш. Весна багата на квіти, а хліба в осені просять.

V. Виконання творчих вправ

> До виділених у реченнях фразеологізмів дібрати з довідки синоніми, пояснити в них правопис слів із ненаголошеними е, и.

1. Таке було мишастеньке, таке тендітне, а от дивися – вже на порі. 2. А в лісах тих розвелося багато всякого звіра, птаства, як цвіту в городі. 3. Тільки заїхав, дивись, уже й кінець загінці, знову повертай: за півгодини сорочка, як хлющ. 4. Квартиру вам однаково дали б,- зауважив Байдачий,- Е, це ще баба надвоє ворожила. 5. Хоч батько й копійки не має за душею, але все рівно почуває себе людиною.

Довідка. У кишені вітер гуляє, вилами по воді писано, на виданні, хоч викрути, видимо-невидимо.

> Прочитати приповідки, прислів’я, приказки та народні прикмети. Як ви їх розумієте? Пояснити. Виділити слова з ненаголошеними е, и. До яких правил їх можна навести як приклади? Накреслити таблицю й заповнити її.

Правило

Приклади

1.

2.

Багатий дивується, чим бідний годується.

Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться.

Краще переконувати словами, ніж кулаками.

Біда – великий учитель.

Біда не ходить лісом, а між людьми.

Тиха вода береги ломить.

Два гриби в один борщ – то забагато.

Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі.

Кривда людська боком вилазить.

Слово біжить, а письмо летить.

Причепили ще й гіркого до лихого.

Довгі бруньки на деревах – спізниться літо.

Літо з дощами – осінь з грибами.

Багато зимою інею – на врожай.

Сонце на літо, а зима на мороз.

Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся.

Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка.

Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха.

Яка пшениця, така й паляниця.

Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.

Творче конструювання

> До поданих слів додайте близькі за значенням з наголошеними е, u та складіть із ними речення.

Титан… ; лід… ; гербарій… ; райдуга… ; бусел… .

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

> Виписати з орфографічного словника 50 слів з ненаголошеними голосними, що не перевіряються за допомогою наголосу і запам’ятати їх.




СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ ГОЛОСНИМИ