СЛОВНИЧОК

СЛОВНИЧОК

Біорізноманіття – різноманіття живої природи.

Витівка – що-небудь сказане або зроблене для розваги, сміху; жарт, вигадка.

Відповідальність – свідоме ставлення людини до суспільних норм і цінностей, до своїх учинків і їх наслідків для суспільства.

Географічна карта – зображення в певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків.

Гідність – особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність

особистості.

Гість – той, хто приходить відвідати кого-небудь удома.

Гостинність – готовність, бажання приймати гостей і пригощати їх.

Громадянські права – це права, які мають забезпечити особисті потреби людини, її особисте життя. До громадянських прав належать право на життя, недоторканність особи, її житла, таємниця листування, телефонні переговори, право на повагу гідності людини, свободу віросповідання і світогляду, на вільне пересування, вибір місця проживання і заняття.

Декларація

– документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій.

Делікатність – увічливість, люб’язність, тактовність, готовність виявити увагу, зробити послугу.

Дискримінація – порушення прав людини.

Дискусія – колективне обговорення якого-небудь спірного питання. Мета дискусії – виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильно розв’язати проблему.

Доброзичливість – ставлення до людини, орієнтоване на сприяння її благу, на здійснення добра. Доброзичливість являється у прихильності, симпатії, співчутті, благодіянні.

Довкілля – природне навколишнє середовище, сукупність усіх живих і неживих об’єктів, що зустрічаються в певному регіоні.

Екологія – наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот між собою та з навколишнім середовищем.

Емоції – переживання людини, пов’язані із задоволенням або незадоволенням її фізіологічних і духовних потреб. Емоції відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.

Етикет – норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві.

Звичай – загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної групи, колективу тощо.

Злочин – злодіяння з точки зору людини, групи людей чи людства в цілому. Правопорушення, небезпечне для людини або суспільства.

Конституція – основний державний документ (закон), що визначає державний устрій, порядок і принципи роботи органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян.

Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів і поглядів, ворожі стосунки.

Культура – сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Культура об’єднує в собі науку й освіту, мистецтво, мораль, уклад життя та світогляд.

Культура мовлення – дотримання сталих мовних норм усної та писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.

Культура поведінки – сукупність форм щоденної поведінки людини (у побуті, у спілкуванні з іншими людьми), у яких знаходять зовнішнє вираження моральні та естетичні норми такої поведінки.

Культура спілкування – частина культури поведінки людини в суспільстві; правила ведення розмови між мовцем і слухачем.

Людство – усі люди на Землі, людська спільнота, людський рід.

Милосердя – діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в тому потребу.

Можливість – здійсненність, допустимість чого-небудь за певних умов.

Неповторний – такий, що не може повторитися, відбутися ще раз.

Обговорення – обмін із ким-небудь поглядами, міркуваннями, враженнями.

Обов’язок – це те, що ми повинні виконувати, щоб бути корисними собі та оточуючим.

Особистість – окрема людина із власними рисами характеру, поведінкою, культурою.

Оточення – навколишня обстановка, люди, які є навколо кого-небудь; середовище.

Пам’ятка культури – визначна споруда, археологічний об’єкт або витвір мистецтва, що є частиною культурного надбання країни, людства загалом і охороняється законом.

Піклування – виявлення уваги до чиїх-небудь потреб, турбота про кого-небудь, допомога.

Планета – небесне тіло кулястої форми, яке обертається навколо Сонця.

Почуття – психічні й фізичні відчуття людини; здатність відчувати, сприймати навколишнє середовище.

Права – інтереси певної особи, суспільної групи, які спираються на закон.

Правопорушення – порушення норм поведінки, установлених законами чи іншими нормативними актами.

Природні ресурси – сукупність об’єктів та систем живої та неживої природи, що оточують людину, які використовуються у процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.

Реліквія – річ, яку особливо шанують і зберігають як пам’ять про минуле.

Сварка – гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами.

Символ – умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.

Спадщина – майно, що переходить після смерті його власника до іншої особи; явища культури, науки, побуту, що залишилися від попередніх часів.

Спілкування – взаємні стосунки, діловий, дружній зв’язок.

Суверенітет – незалежність і самостійність держави в її зовнішніх і внутрішніх справах.

Талант – видатні природні здібності людини; обдаровання.

Толерантність – поблажливість, терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо.

Турбота – увага до чиїхось потреб; піклування про кого-небудь.

Успіх – значні досягнення, удача; громадське визнання, схвалення чиїхось досягнень.

Утилізація – використання чого-небудь для переробки; використання будь-яких відходів або лишків як сировини, напівфабрикатів, палива, добрива тощо.

Філософ – мислитель, який розробляє питання світогляду.

Цінність – певна матеріальна або духовна вартість; важливість, значущість чого-небудь.




СЛОВНИЧОК