Словникові вправи

6.3.Словникові вправи

Лексичні вправи займають важливе місце в системі роботи над словом як на уроках вивчення лексики, так і на інших уроках української мови. Ці вправи сприяють засвоєнню визначених програмою відомостей і понять з лексики, виробленню лексичних умінь і павичок, забезпечують здійснення органічною зв’язку лексики з іншими розділами шкільного курсу мови і проведення систематичної роботи з лексики. Крім того, вони активізують діяльність учнів, збагачують їхній словниковий запас, виховують увагу до слова, його значення

і вживання, розвивають логічне мислення. Зміст вправ дає широкі можливості для виховної роботи на уроках української мови.

За метою виконання вправи діляться на лексико – фразеологічні і словникові.

Лексико-фразеологічні вправи використовуються здебільшого для закріплення знань та формування умінь і навичок учнів з лексики, фразеології. Словникові вправи мають ширше призначення. Вони проводяться під час сприймання або породження мовлення. їх основна мета – розвиток мовлення учнів, а матеріал

– функціонуючі в мовленні лексичні і фразеологічні одиниці. Поділ цей досить умовний, оскільки в основі їх лежить робота над словом. У методиці побутують терміни “лексичні вправи”, “фразеологічні вправи”, які стосуються обох видів вправ. Оскільки словникова робота проводиться під час вивчення усіх розділів шкільної програми, зміст лексичних вправ досить різноманітний. З погляду дидактичних завдань ці вправи за змістом можна поділити на групи: 1) лексичні вправи; 2) лексико-граматичні вправи; 3) лексико-орфографічні вправи; 4) лексико-стилістичні вправи.

Лексичні вправи спрямовані на з’ясування семантики слова, його основних ознак, ознайомлення з словниковим складом української мови, сферою вживання різних лексичних шарів. Вони розраховані на усвідомлення значення слова, його суті. Наприклад:

– Користуючись “Коротким тлумачним словником рідної мови”, з’ясуйте, які значення можуть мати слова: батьківщина, безсмертний, виборювати, глашатай, заповіт, неосяжний, правий, спозаранку, титан.

Лексико-граматичні вправи використовуються для засвоєння знань з граматики і повторення теоретичних відомостей з лексики, збагачення словника, розвитку мовлення учнів. Як приклад, подаємо такі вправи:

– Користуючись тлумачним словником, визначте лексичне значення кожного ряду слів: аматор, крос, енергія, подив, юнь, почерк, мова; гарний, колективний, гуманний, благодатний, високий, знатний, цікавий; крокувати, махати, недочути, описувати, біліти, запевняти, думати.

– Визначте, до якої частини мови належать спільнокореневі слова. Поясніть їх лексичне значення. Складіть речення з словами, що належать до різних частин мови.

Гнути, гнутий, гнутися, гнуття, гнучкий, гнучкість, гнучко; дріб, дрібний, дрібненький, дрібно, дрібнити, дрібниця, дрібнішати; клик, заклик, покликати, кликати, кликун, кличний, заклично; метал, металевий, металевість, металева, металіст, металізувати, металобрухт, металознавець, металорізний, металург.

Лексико-стилістичні вправи передбачають вироблення в учнів навичок правильно користуватися словом у певному стилі мовлення. Такі вправи можна застосовувати з 5 класу, бо основні ознаки стилів, як відомо, засвоюються в 5-7 класах. Розкриваючи стилістичну функцію слів, ці вправи збагачують словниковий запас школярів, учать розмежовувати стилістичні ознаки лексики, чітко і ясно виражати свої думки.

Лексико-орфографічні вправи – це завдання, що, з одного боку, пов’язані з вивченням граматичного матеріалу, його правописних явищ, а з іншого – із засвоєнням лексичних понять. Це вправи на з’ясування значення слова, його структурних елементів (морфем) та їх правопису, на повторення лексичних понять у процесі засвоєння найважливіших орфограм.

Найбільш поширені в практиці вчителів такі лексичні завдання: 1) відшукування лексичного явища в словосполученні, реченні або в тексті за зразком чи без нього; 2) добір власних прикладів або з творів художньої літератури чи інших друкованих джерел для ілюстрації певного явища; 3) виявлення і виправлення лексичних помилок у тексті, власному мовленні чи мовленні товаришів; 4) класифікація лексичних явищ, складання схем, таблиць тощо; 5) лексичний аналіз; 6) виявлення певного лексичного явища у зв’язному тексті; 7) визначення функції слова в тексті залежно від його стилю; 8) використання того чи іншого лексичного явища у власному мовленні.

Використання певного виду вправ залежить од змісту виучуваного матеріалу з лексики, зв’язку його з іншими розділами шкільного курсу.

Лексичні вправи активізують діяльність учнів, збагачують їхній словниковий запас, виховують увагу до слова, його значення і вживання, розвивають логічне мислення. Зміст вправ дає широкі можливості для виховної роботи на уроках української мови.




Словникові вправи