Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них

Урок № 2

Тема. Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них

Мета: поглибити та систематизувати знання школярів про синтаксичні одиниці, які є будівельним матеріалом для ССЦ, зосередивши увагу на відмінностях між словосполученням та реченням за роллю в мові, будовою та функцією; дати поняття про ССЦ, формувати вміння визначати його в тексті.

Тип уроку: комбінований урок (узагальнення та систематизація вивченого; вивчення нового матеріалу).

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми та мети

уроку. Мотивація навчання.

II. Аналіз матеріалу з метою повторення і систематизації здобутих знань.

V Робота з підручником.

Виконання вправи 213.

III. Систематизація раніше засвоєного матеріалу.

V Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу. Робота з таблицею “Словосполучення і речення”.

V Робота біля дошки.

Записати речення. Виділити в них словосполучення (усно). Дати відповідь на запитання: у чому полягає відмінність між словосполученням і реченням? Пояснити,

чому не становлять словосполучення підмет і присудок, а також однорідні члени речення (вказати їх у реченнях). У виділених словосполученнях визначити головне й залежне слова, з’ясувати тип зв’язку між словами.

Нахиливсь крилом єдиним журавель понад криницю. Ранок виніс на долонях сонця теплу паляницю. Нахилилась на криницю із відерцем журавлиця і стоїть, у вирій не зліта (П. Харченко). За журавлиними ключами вже осінь заміта сліди. І синім маревом ночами пливуть тумани від води (П. Малєєв). І “курли” ще й досі над полями лине, проводжає осінь тугу журавлину… (Б. Дегтярьов).

V Словниковий диктант.

У записаних словосполученнях виділити головне й залежне слова, вказати словосполучення поширені й непоширені, з’ясувати вид кожного за головним словом, визначити тип зв’язку між словами.

Осіння туга; золота пора; відлетіли у вирій; сумовите ячання; прощання з рідним краєм; закурликали протяжно; дуже високо; у захмаренім піднебессі; тужили відлітаючи; до наступної весни; вірність батьківщині; щедрі дарунки осені; прибрались ошатно; незрівнянна врода; несказанно прекрасні.

V Розподільний диктант.

Згрупувати та записати у три колонки словосполучення із зв’язком узгодження, керування і прилягання.

Неповторний краєвид; висловлення захоплення; неймовірно гарний; висловилися недвозначно; якнайвища оцінка; справжнісінька сенсація; стояли завмерши; знаменна подія; незабутнє враження; у центрі полотна; зачаровані колоритом; відгуки про пейзаж; не забулася відразу; на вершині слави; наперекір долі; освітлений яскраво; нестримно плине; працював захоплено.

V Диктант із коментуванням.

Чи є запис текстом? Свою думку обгрунтувати.

1880 року у Санкт-Петербурзі було відкрито незвичайну виставку – виставку єдиної картини.

У затемненому залі демонструвалося нове полотно Архипа Куїнджі “Ніч на Дніпрі”. З обох боків від картини було встановлено неяскраві лампи. В їхньому мерехтінні полотно видавалося вікном, розчиненим у чарівну українську ніч…

Жодна з виставок живопису не знала такого успіху. Натовп стояв біля входу, юрба заповнила сходи. Безперервно під’їжджали нові й нові екіпажі. (З журналу)

IV. Вивчення нового матеріалу.

V Пояснення вчителя.

Як будівельним матеріалом для речення є слова і словосполучення, так речення є будівельним матеріалом для ССЦ (складних синтаксичних цілих), з яких складається текст.

Речення в тексті не є рівноцінними. Серед них є такі, що відзначаються відносною самостійністю і несуть у собі найважливішу інформацію. Такі речення називаються авто-семантичними (самозначними). Інші допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст авто-семантичного речення.

Подібні групи речень утворюють складне синтаксичне ціле. Таким чинок, ССЦ – це група речень, які об’єднані між собою тісним логічним і синтаксичним зв’язком і являють більш повний, порівняно з реченням, розвиток думки.

Як правило, авто-семантичне речення ССЦ розміщене на початку. Проте бувають різні варіанти – з авто-семантичним реченням в інших позиціях.

У ССЦ розкривається одна з мікротем тексту.

До складу зв’язних висловлювань поряд із ССЦ можуть входити й окремі речення. Такі речення цілком охоплюють певний обсяг інформації і не вимагають конкретизації. (За В. Мельничайком)1

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

V У щойно записаному тексті (див. попередню вправу) визначити ССЦ, вказавши в кожному з них авто-семантичне речення. Авто-семантичні речення почленувати на словосполучення (усно).

V Підсумкова бесіда.

1) Що є будівельним матеріалом для речення?

2) Із чого складається ССЦ?

3) Яке речення називається авто-семантичним?

4) В якій позиції, як правило, знаходиться авто-семантичне речення у ССЦ?

5) Що таке речення?

6) У чому полягає відмінність між реченням і словосполученням?

7) Якими за будовою і видами бувають словосполучення? Наведіть приклади, при потребі скористайтеся таблицею.

V Диктант із коментуванням.

Виділене речення почленувати на словосполучення (усно). З’ясувати будову, вид вичленованих словосполучень, а також тип зв’язку між словами, що входять до їх складу, Пояснити, чи є записане висловлювання текстом, свою думку обгрунтувати. З’ясувати тему та головну думку тексту, в обох ССЦ визначити авто-семантичні речення.

Місячне сяйво на полотнах Куїнджі було таким природним, що приголомшена публіка чудувалася: як де зроблено? Підозрювали підступ. До чого тільки не додумувались спантеличені шанувальники! Говорили про кольорові скельця, крізь які художник, малюючи, спостерігає природу. Фантазували про “місячні фарби”: проведи ними по полотну – враз засяють зорі… Дехто поривався перевірити, чи ж не сховано за картиною джерела освітлення, чи ж не написано її на склі.

Художник реготав, хоч ці нісенітниці, безумовно, його дратували. Адже віртуозність Куїнджі була результатом не стільки вродженого відчуття кольору, скільки титанічної праці митця. (З журналу)

V Робота з підручником.

1) Самостійне виконання вправи 220 (письмово).

2) Усне виконання вправи 221.

VI. Підведення підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання.

§ 11, вправа 219.

__________________________________________________________

1 Мельничайко В. Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: Посібник для вчителя.- К.: Рад. шк., 1986.- С. 168.




Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них