РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА
Тема 12. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ НЕРВОВОЮ СИСТЕМОЮ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ
УРОК 80. Слухова сенсорна система, її будова і функції
Освітня мета: продовжити формувати поняття “аналізатори” на прикладі слухового аналізатора; розкрити значення органа слуху в житті людини і тварини; ознайомити із будовою і функціями органа слуху.
Основні поняття терміни: звуковий шлях, вушна раковина, зовнішній слуховий прохід, вушна сірка, барабанна перетинка, перетинка овального вікна, молоточок, коваделко, стремінце, перетинчастий
Обладнання: розбірна модель вуха, таблиця “Орган слуху”, механічний годинник, сантиметрова лінійка, черепашка виноградного слимака.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
І. Актуалізація знань учнів.
1. Завдання двом учням: накреслити і пояснити схему зорового аналізатора.
2. Кросворд (по вертикалі – “рогівка”).
1. Еластичне, прозоре тіло, що має форму двоопуклої лінзи.
2. Допоміжний апарат ока.
3. Нерівномірне заломлення світла різними ділянками оптичної системи.
4.
5. Світлосприймальна оболонка ока.
6. Відхилення лінії зору одного ока від спільної точки фіксації з порушенням бінокулярного зору.
7. Світлочутливі клітини сітківки ока.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Чи існують “літаючі голландці” насправді? У Світовому океані знайдено десятки кораблів із зникненими екіпажами або мертвими людьми на борту. Також багато є підводних човнів, які зникли за дивних обставин. Вчені ці загадкові зникнення пояснюють із утворенням інфразвукових коливань.
Як інші звукові хвилі діють на організм людини? Які органи сприймають звуки?
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Значення слуху.
Бесіда, в процесі якої учні креслять схему.
– Яке значення має слух для ссавців?
– У яких тварин він особливо розвинений?
– Чому умовні рефлекси, що виникають від подразнення органів слуху і зору, можуть мати важливе значення в боротьбі за існування тварин?
– Яку роль відіграє слух в житті людини?
2. Будова і функції органа слуху. (Робота в групах.)
Завдання: користуючись текстом підручника, таблицею “Будова вуха”, розбірною моделлю вуха, підготуйте розповідь про будову:
I група: слухового аналізатора;
II група: зовнішнього вуха;
III група: середнього вуха;
IV група: внутрішнього вуха.
(Повідомлення вчителя про загадкові властивості вушної раковини.)
V 1957 році французький лікар П. Мотьє на основі даних стародавньої китайської медицини поділився досвідом голковколювання. Згідно з Мотьє, зовнішнє вухо розглядається як перевернутий ембріон в утробі матері; вушна раковина нагадує тіло людини; усі органи проектуються так, як в корі головного мозку.
Вухоголкотерапія застосовується не тільки для лікування, а й для діагностики захворювань. На мочці вуха знаходяться 11 точок, зв’язаних з очима, язиком, зубами, м’язами, внутрішнім вухом. На перший погляд, проколоти мочку вуха і вдіти сережку є невеликою проблемою. Але невдалий прокол може зачепити одну з точок і спричинити подразнення зв’язаного з нею органа (може погіршитися зір, боліти зуб).
3. Будова завитки. (Розповідь вчителя з використанням таблиці).
4. Сприйняття звуків. (Розповідь вчителя з використанням моделі вуха).
А) Передавання звукових хвиль із зовнішнього середовища до слухових рецепторів, їх збудження.
Б) Виникнення в рецепторах нервових імпульсів.
В) Передавання імпульсів у слухову зону кори великих півкуль.
Г) Розрізнення їх сили і висоти.
Д) Складання схеми “Значення овального вікна у завитці вуха”.
5. Музичний слух. (Розповідь вчителя з елементами бесіди).
Лабораторна робота №9
Тема. Вимірювання порога слухової чутливості.
Мета: навчитись визначати абсолютний поріг слухової чутливості та демонструвати слухову адаптацію.
Обладнання: механічний ручний годинник, сантиметрова лінійка.
Хід роботи
Завдання виконується трьома учнями.
Зверніть увагу!
Нормальним слухом буде такий, при якому цокання ручного годинника середнього розміру чутно на відстані 10-15 см.
Завдання 1. Визначення абсолютного порога слухової чутливості. Примітка.
Індивідуальну чутливість у всіх учнів визначають, використовуючи той самий годинник у цілковитій тиші.
1. Піддослідний сидить на стільці із заплющеними очима.
2. Експериментатор повільно наближає до його вуха годинник доти, доки той не почує звук годинника.
3. Асистент експериментатора вимірює сантиметровою лінійкою відстань, за якої піддослідний чує звук годинника.
4. Дослід повторити тричі для лівого і тричі для правого вуха.
5. Записати дані та вирахувати середнє значення.
Ліве вухо | Праве вухо |
1. | 1. |
2. | 2. |
3. | 3. |
Середнє значення ____________________ | Середнє значення ________________________ |
Завдання 2. Демонстрація слухової адаптації (умови експерименту такі ж, як і в першому завданні).
1. Наблизити годинник до вуха піддослідного настільки, щоб він міг почути його звук.
2. Виміряти відстань від годинника до вуха.
3. Піднести годинник впритул до вуха і через 4-5 секунд повільно відвести його від вуха.
4. Зафіксувати відстань, на якій піддослідний перестає чути цокання годинника, і виміряти її. Останній вимір має бути більшим, ніж у випадку наближення годинника до вуха.
5. Зробіть висновок, проаналізувавши результати експериментів.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
IV. Закріплення знань учнів.
Бесіда:
– З яким приладом можна порівняти будову і функції вуха? Відповідь обгрунтувати. (Телефон)
– Тріск, що надходить у вуха, коли розламують сухар, здається ледве чутним. Але, коли ми відкушуємо сухар, тріск перетворюється для нас у справжній гуркіт. Чим це пояснюється?
V. Домашнє завдання.
Вивчити відповідну тему із підручника.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)