Соборність України

Політологічний словник

Соборність України – сучасного змісту українська ідея соборності почала набувати в епоху нової і новітньої історії, у ході національно-визвольних змагань, етнонаціональних консолідаційних процесів, розв’язання національно-державних проблем. Але її коріння та історичні передумови сягають далекого минулого. Зокрема, вона рельєфно вимальовується вже в ході об’єднання земель України-Руси у княжу добу, в період формування українського козацтва як консолідаційного ядра становлення української нації, національно-визвольної

війни українського народу в другій половині XVII ст. Нового дихання С. У. набуває в середині XIX – на початку XX ст.: українофільство Кирило-Мефодіївського товариства, “Руська трійця”, ідеї Т. Шевченка, М. Драгоманова, В. Антоновича, М. Грушевського, діяльність громад, українських національно-демократичних партій, Центральної Ради, Української Народної Республіки.

Центральними проблемами у ході реалізації української ідеї соборності протягом багатьох століть виступали формування національної самосвідомості, об’єднання українських етнічних територій, які протягом тривалого

часу були роз’єднані кордонами сусідніх держав (Росія, Польща, Литва, Австро-Угорщина, Румунія, Чехословаччина), створення незалежної, самостійної держави.

Рух за соборність, тобто об’єднання українських етнічних земель у незалежній державі, особливо посилився на початку XX ст. Великою історичною подією став Акт соборності УНР і ЗУНР 1919р., проголошення якого відзначається щороку 22 січня як офіційне свято – День соборності України. Важливим етапом у реалізації ідеї соборності стало входження у 1939 р. західноукраїнських земель до складу УРСР. Процес формування нових кордонів України завершився після Другої світової війни, коли до УРСР увійшли також споконвічні українські землі – Північна Буковина і Закарпаття. У 1954 р. до складу України було передано Кримську область. Ідея соборності знайшла політико – правове закріплення в Акті проголошення незалежності України 1991 р. і Конституції України 1996 р.

Однак за нових умов реалізації ідеї С. У. постають і нові проблеми, пов’язані передусім з теоретичним і методологічним осмисленням найважливіших факторів, що визначають механізм цього процесу. До практично-політичних чинників реалізації цієї ідеї в умовах демократизації слід віднести формування етнічної, міжетнічної та соціально-класової єдності людності України, збереження цілісності території держави, зважену внутрішню і зовнішню політику, толерантне ставлення до всіх політичних партій, громадських рухів і угруповань, визнання єдиної, соборної української християнської церкви та уважне ставлення до інших релігійних конфесій, руху екуменізму. Важливу роль у розбудові соборної України повинно відіграти формування у громадян України цивілізованої, демократичної правової, політичної і громадянської культури, патріотичних почуттів – любові до рідної землі, Батьківщини, толерантності, доброзичливості і поваги до інших народів.

Проблеми соборності України в XX ст. – К., 1994.

В. Понібудьлоска


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Соборність України - Довідник з політології


Соборність України