Соціалізм демократичний

Соціалізм демократичний – теорія (та її часткове втілення в окремих розвинених країнах світу), яка проголошує ліквідацію всіх форм експлуатації, гноблення та дискримінації людини за допомогою “соціальної держави”, що формує “солідарне суспільство”. Найважливішими ознаками такого суспільства є забезпечення соціальних прав працівників і встановлення контролю громадського суспільства за державою. Засади С. д. найповніше викладені в “Декларації принципів” Соціалістичного Інтернаціоналу (1989). Сучасні теоретики С. д. не

визнають принципу економічного детермінізму, вважають визначальним еволюційний розвиток політичних відносин і їх поступове та безконечне наближення до етичної мети, що зближує цю концепцію з положеннями етичного соціалізму. Такий методологічний підхід (заперечення визначальної ролі економіки щодо політики та інших надбудовних факторів) є науково некоректним. Водночас принцип економічного детермінізму не прямолінійно (як такий, що діє за будь-яких умов), а діалектично (як такий, що діє у кінцевому підсумку
і впродовж тривалого часу) не заперечує переважання ролі політики за певних умов в короткому періоді. В теорії С. д. помилковим є положення про те, що власність на засоби виробництва не відіграє вирішальної ролі в суспільстві й не впливає на розподіл доходів, допускає суспільний контроль. В ньому виявляється нерозуміння сутності власності загалом, власності на засоби виробництва зокрема або спрощене їх тлумачення – зведення до правового аспекту (див. Власності теорії та концепції). Найбільшою мірою С. д. реалізовано у Швеції (див. Шведська модель соціально-економічного розвитку).




Соціалізм демократичний