Соціальне та економічне становище населення

Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

§ 29. ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-Х років

4. Соціальне та економічне становище населення.

Більшість етнічних і політичних українців підтримувала розбудову незалежної держави з огляду на створення широких можливостей для самостійного господарювання й забезпечення високого рівня життя. Однак економічна криза, пов’язана з переходом до ринкової економіки, спричинила соціальні проблеми.

Середній показник поточного споживання (харчування, транспорт, послуги, ліки, житло) у СНД

у 1991 р. знаходився на рівні 1972 р. При цьому частка витрат на харчування становила 40 % бюджету сім’ї. Для порівняння варто зазначити, що в розвинених європейських країнах цей показник не перевищував тоді 18-20 %. У 1992 р. рівень споживання понизився до рівня 1950-х років. Витрати сімейного бюджету на харчування зростали постійно. У малозабезпечених і багатодітних сім’ях витрати на харчування сягнули 90 % їхніх заробітків. При цьому, за тогочасними офіційними даними, вартість набору з 22 найважливіших продуктів
харчування на червень 1993 р. становила в середньому 32,5 тис. крб, а мінімальна заробітна плата лише 6900 крб. Разом із тим робітники часто не отримували і цих мізерних грошей. Виплати грошей затримували на кілька місяців, а то й років. Якість життя в першому півріччі 1993 р. погіршилося майже в 6 разів порівняно з 1992 p., а порівняно з 1989 р. – у 17 разів. Тенденція до погіршення спостерігалася й наступного року.

Для людей стало недоступним придбання товарів тривалого вжитку (телевізори, холодильники, пральні машини тощо). Уведення в дію житла в 1993 р. відповідало рівню середини 1950-х років.

Набирало швидких темпів масове збіднення населення: якщо в 1992 р. за межею бідності перебувало 11 % населення, то у 2000 р. – понад 80 %.

Історичний факт

За міжнародними стандартами розрізняється межа малозабезпеченості та межа бідності. Малозабезпеченість визначається сумарною вартістю послуг і товарів, що задовольняють фізіологічні та соціально-культурні потреби людини. Межа бідності визначає мінімальне задоволення лише життєво важливих потреб. За даними досліджень, третина громадян (майже 17 млн осіб) на межі тисячоліть мала загальний рівень споживання на 10 % нижчий, аніж межа фізичного виживання.

Заробітні плати працівників не рятували їх від збіднення. Так, на початку 1993 р. середньомісячний прибуток на одну особу в Україні становив лише 15 дол. США. Для порівняння: у Сербії – 40 дол., Польщі -. 150, Туреччині – 300, Словенії – 400, Португалії – 500, США – 1500 дол.

Сумною реалією тих років стало безробіття. Його масштаби важко визначити через те, що офіційні органи приховували справжні статистичні дані.




Соціальне та економічне становище населення