Сон, біологічні основи

РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

Тема І. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

УРОК 89. Сон, біологічні основи

Освітня мета: дати характеристику сну як функціональному стану організму;

Розкрити значення сну; пояснити, що таке сновидіння.

Основні поняття і терміни: сон, фази сну, сновидіння, явища під час сну.

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

І. Актуалізація опорних знань учнів.

А. Вправа “Бліц-інтерв’ю”.

Учні обдумують запитання і ставлять його тому, хто стоїть

біля дошки. Відповідь коротка, чітка.

Перелік запитань:

1. Що таке ВИД?

2. Назвіть безумовні рефлекси.

3. Наведіть приклади умовних рефлексів.

4. Які ви знаєте способи гальмування умовних рефлексів?

5. Назвіть приклади внутрішнього гальмування.

6. Назвіть приклади зовнішнього гальмування.

Б. Вправа “Знайди пару”.

На дошці написано розкидані слова і фрази.

 Сон, біологічні основи

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”

Що

таке сон?

 Сон, біологічні основи

2. Сон, причини сну. (Розповідь учителя).

Давні греки придумали бога сну та назвали його Гіпнос. А богом сно­видінь вважали сина Гіпноса – Морфея. У Морфея був брат Смерть.

Сон – періодичний стан організму людини.

Теорії сну.

– Обезкровлення мозку (коли затиснути великі артерії шиї, людина чи тварина засинають).

– За І. П. Павловим сон – це гальмування в корі великих півкуль. Собаку приготували до досліду в лабораторії. Вона довго стояла в станку і заснула, повисла на ламках. Жодні подразники не могли вивести її з цього стану.

Сон захищає мозок від перевтоми.

– На думку первісних людей, під час сну душа відділяється від тіла, і якщо вона не встигає повернутися до моменту прокидання, людина вмирає.

– 1913 рік, вчений П’єрон запропонував гіпотезу, згідно з якою сон спричиняється “сонною отрутою”.

Отже, сон – це періодичний стан організму людини, який харак­теризується виключенням свідомості і зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.

Зміни сну й активності пов’язуються з дією ретикулярної формації і стовбура мозку. Кора великих півкуль може пригнічувати чи підтри­мувати активність.

Пробудження настає тоді, коли збудження через ретикулярну форма­цію досягає кори. Сон не прикорочується, якщо сигнали незначні.

Гальмування клітин ретикулярної формації викликає сон, а активний вплив на клітини кори великих півкуль – активність, неспання.

Чому важко заснути після того, як перед сном людина розв’язувала математичні задачі?

Збуджена кора великих півкуль впливає на ретикулярну формацію, підвищуючи чи пригнічуючи її діяльність.

Діючи на ретикулярну формацію різними хімічними речовинами, можна відновити нормальну зміну сну і неспання.

3. Фази сну. (Робота з підручником)

Завдання. Дайте відповідь на запитання, опрацювавши статтю під­ручника про біологічну активність мозку, повільно-хвильову і швидко-хвильову фази сну.

Відповіді учнів.

А) Відкрито п’ять фаз сну.

Чотири з п’яти фаз належать до повільно-хвильових, бо супроводжу­ються тета – і дельта-хвилями елекгроенцефалографа. Це – “повільний сон”. Тривалість кожної фази повільного сну – 70-120 хвилин. Повіль­ний сон супроводжується розслабленням скелетних м’язів, зниженням обміну речовин та активності роботи внутрішніх органів.

Б) Повільні ритми змінюються швидкими бета – і альфа-хвилями елекгроенцефалографа (це – “швидкий сон”). Тривалість швидкого сну – 20-30 хв. Він супроводжується напруженням скелетних м’язів, активізацією обміну речовин та роботи внутрішніх органів. Під час швидкого сну людина бачить сни.

4. Сновидіння. (Розповідь вчителя).

В окремих випадках цілі зони кори великих півкуль продовжують працювати під час сну. Тоді люди бачать сни.

Причина сновидінь – різна ступінь гальмування ділянок головного мозку. Домінантні зони кори великих півкуль головного мозку галь­муються з меншою силою. Саме тому уві сні людина може розв’язати складні задачі, пригадати місцезнаходження потрібної речі, знайти геніальні шляхи розв’язання проблем. Відомо, що О. Пушкін створив вірш під час сну, а Д. І. Менделєєв стверджував, що кінцевий варіант періодичної системи йому приснився.

Зміст сновидінь завжди стосується минулого, сьогодення, але не майбутнього.

5. Явища під час сну. (Заповнення схеми.)

 Сон, біологічні основи

III. Закріплення знань учнів.

Вправа “Працюємо в парі”.

Учні ставлять один одному запитання і дають відповіді.

1. Що таке сон?

2. Які зміни в організмі відбуваються під час сну?

3. Які розрізняють фази сну?

4. Що більше триває – фаза “повільно-хвильового” чи “швидкого” сну?

5. Чому виникають сновидіння?

6. Що таке сновидіння?

IV. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему із підручника.

Підготувати інформацію про здоровий сон, розлади сну, гіпноз та порушення сну.




Сон, біологічні основи