Службові частини мови. Сполучник
& 34. СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ Й ПІДРЯДНОСТІ У ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
Що не річка, то мова –
З-над Славути-Дніпра:
Українська чудова,
Як сопілкова гра.
Д. Білоус
229. І. Уважно прочитайте текст. Поясніть його назву.
НАТХНЕННИЙ ПРАЦІВНИК СИНТАКСИЧНОГО ЦАРСТВА
Сполучник трудиться в синтаксичному царстві натхненно, об’єднуючи прості речення у складні. Одні сполучники виступають за рівноправність частин складного речення, інші роблять одну з частин підпорядкованою. Отже,
Варто виділити три основні групи сурядних сполучників: єднальні, протиставні й розділові. Єднальні сполучники і (й), та об’єднують прості речення у складносурядні. Протиставні – а, але, проте, зате – протиставляють зміст частин складносурядного речення. Розділові – або, чи, то-то – передають чергування, несумісність явищ тощо.
Тепер про підрядні сполучники. Подивіться, як вишикувались на старт причинові сполучники бо, тому, що. Сполучник щоб відповідає за функцію мети. Прямують у складне речення сполучники якщо і якби, щоб виразити
II. Дайте відповіді на питання.
Яку функцію виконують сполучники в реченнях?
Назвіть три основні групи сурядних сполучників.
За які функції відповідають сполучники підрядності?
Чим відрізняються сполучники сурядності й підрядності?
ПАМ’ЯТАЙМО
За синтаксичним призначенням сполучники поділяються на розряди сурядності й підрядності. Сполучники сурядності поєднують синтаксично рівноправні складові: однорідні члени речення, частини складносурядного, однорідні підрядні частини в складнопідрядному реченні. Наприклад: Ліс одягався тоді в жовте й червоне листя, а сонце обертало його в золото й вогні (М. Коцюбинський).
Сполучники сурядності поділяються на три групи
Єднальні | Протиставні | Розділові |
І (й), та (в значенні і), також, ні ні, як так, не тільки, а й Наприклад: Рясніє дощ, і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажан) | А, але, та (в значенні але), однак, зате, проте. Наприклад: Праця чоловіка годує, а лінь марнує (Нар. тв.) | Або, то, чи, хоч, то – то, не то не то, хоч хоч, або – або, чи – чи Наприклад: То пронесеться над болотом чайка, то промайне перепілка і грудкою впаде в ситу землю (А. Шиян) |
230. І. Про яку хату йдеться в уривку? Що, на вашу думку, символізує хата з одноіменної новели О. Довженка?
Коли хата була жива, кущики пшениці проростали на її зеленій старій стрісі, і кругом було безліч насіння, і була вона привітна, як мати. Однак споконвіків кидали її, і хто кидав – рідко повертався. Носило його вітрами по світах, або й сам бігав, як той собака, за чужим возом. І тільки зрідка згадував її, як щасливе дитинство, як свою юність занапащену й свою мову призабуту, й звичаї, і вірування, й красу неба й землі (За О. Довженком).
II. Спишіть текст. Назвіть сполучники сурядності. Поясніть, яку функцію вони виконують у реченнях.
ПАМ’ЯТАЙМО
Синтаксичне призначення сполучників підрядності
Правило | Приклади |
Сполучники підрядності виражають залежність одного речення від іншого. За їх допомогою до головного речення приєднуються підрядні частини | Сіялись і сіялись слова, як під новий рік сіється в хаті жито-пшениця і всяка пашниця (М. Стельмах). Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов (В. Сосюра) |
Більшість сполучників підрядності це складні й складені сполучники, що утворилися поєднанням прислівника та займенника або поєднаннями займенника чи прислівника зі словами інших частин мови | Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко). Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Д. Бедзик) |
Поділ сполучників підрядності на групи за значенням
Групи | Приклади |
Причинові | Бо, тому що, тим що, у зв’язку з тим що |
Мети | Щоб, щоби, для того щоб, з тим щоб, затим щоб |
Часові | Тільки-но, ледве, щойно, скоро, з того часу як, після того як |
Порівняльні | Мов, немов, мовби, наче, як, ніби, нібито, що |
Умовні | Як, якщо, коли б, раз |
Допустові | Хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що |
Наслідку | Так що |
Міри іступеня | Аж, що аж, що й |
З’ясувальні | Що, щоб, як, ніби |
231. І. Уважно прочитайте текст. Розкажіть, як ви особисто виконуєте “святий обов’язок”. Як ви зрозуміли зміст останнього речення?
СВЯТИЙ ОБОВ’ЯЗОК
Батько й мати дали тобі життя й живуть для того, щоб ти був щасливий. Щоб зберегти їхнє здоров’я і спокій, не завдавай їм болю, прикрощів, страждань. Усе, що дають тобі батько й мати – їх праця, піт, втома – так що навчись поважати працю батьків. Принось у дім радість, оберігай щастя сім’ї, бо найбільше щастя для батька й матері – твоє чесне життя, працьовитість, а в шкільні роки – старанне навчання.
Якщо оточення вважає тебе поганою людиною – це велике горе для твоєї матері й твого батька. Щоб по-справжньому виявляти любов до батька й матері, треба приносити в дім мир і спокій (За В. Сухомлинським).
II. Випишіть речення з підрядними сполучниками. Поясніть значення сполучників підрядності у змісті речення. Назвіть групи, до яких належать виписані сполучники.
ПАМ’ЯТАЙМО
Деякі зі сполучників багатозначні (що, коли, щоб, де). Сполучником що можуть приєднуватися до головного речення підрядні означальні, причини, міри і ступеня. Серед підрядних сполучників виділяються парні: одна їх частина входить до головного речення, друга – до підрядного. Наприклад: Тим-то і світ наш красний, що він не однаковий (Панас Мирний). У таких випадках кому ставимо перед другою частиною сполучника підрядності.
Розділові знаки при сполучниках
Кому не ставимо | Кому ставимо | ||
Між однорідними членами, якщо сполучники і (й), та (в значенні і), абоt чи не повторюються | На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко) | Перед наступним розділовим сполучником у реченні з однорідними членами | Чи то було справді, чи то тільки наснилось йому (О. Гончар) |
Між частинами складносурядного речення, з’єднаними неповторюваним сполучником сурядності | У гаю щебетали соловейки й кували зозулі (І. Нечуй-Левицький) | Між частинами складного речення перед сполучниками сурядності або підрядності | На. серці стихають негоди, і добра надія обгортає тебе добрими бажаннями (І. Цюпа) |
Якщо в реченні вжито складені сполучники тому що, через те що, для того щоб, після того як і подібні, кому ставимо або перед усім складеним сполучником, або перед що, щоб, як – залежно від змісту речення та інтонаційного оформлення. Наприклад: Для того, щоб конкретизувати, уточнити, пояснити зміст якогось речення, вживають уточнювальні слова (3 посібника). Козаки завжди воліли наступати, замість того щоб оборонятись (Д. Яворницький).
232. І. Спишіть, розставляючи, де це потрібко, коми. Розкрийте зміст останнього речення.
1. Запашна і співуча гнучка й милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів: скількома епітетами супроводиться визнання української мови! (О. Гончар). 2. І небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава сповіщало що літо вже здає клічі сумовитій осені (М. Дашкієв). 3. Щоб жить – ні в кого права не питаюсь щоб жить – я всі кайдани розірву, я стверджуюсь, я утверждаюсь бо я живу (П. Тичина). 4. Якщо не можеш бути вічно юним то змолоду не будь старим бодай (Д. Павлин ко). 5. Соснові шишки, великі й порожні, котились під ноги або дивились із трави десятками очей на схилені голови синіх дзвіночків (М. Коцюбинський). 6. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок що з’єднує минулі, теперішні та майбутні покоління (К. Ушинський). 7. Слова – полова але огонь в одежі слова – безсмертна, чудотворна фея, правдива іскра Прометея (І. Франко).
II. Поясніть уживання розділових знаків при сполучниках сурядності й підрядності.
233. І. Запишіть речення. Назвіть прості та складні, підрядні й сурядні сполучники.
1. Вже й місяць підбився височенько, вийшов з-за дерев у ярку та й став посеред неба. 2. А в сторожці пахло сонцем, що цілий день угрівало долівку та стіни (Гр. Тютюнник). 3. Насувалася ніч, але гомін на полях не стихав (Марко Вовчок). 4. День був ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик). 5. Листя щодалі, то більше опадало (Д. Міщенко). 6. Але нема вже сили в кленовому листу, нема вже життя в ньому (Остап Вишня). 7. Кожен полк вирізнявся своїм кольором прапорів і жупанів, як вічка на плахті (П. Панч). 8. Буває так, що й у лютому весною пахне сніг (М. Нагнибіда). 9. Діти знали, що мати любить цю пісню, хоча кожного разу плаче од неї (М. Стельмах).
II. Випишіть у дві колонки сполучники сурядності й підрядності. Поясніть їх функцію у простому і складному реченні.
234. І. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Доведіть свою відповідь.
II. З’ясуйте, коли настає велике свято Благовіщення. Доберіть і занотуйте або народні прикмети, або прислів’я, пов’язані з цим святом.
БЛАГОВІЩЕННЯ
Благовіщення – це велике свято, таке велике, що не можна працювати. Навіть птиця не в’є свого гнізда в цей день. Народні повір’я говорять: “На Благовіщення і птиця гнізда не в’є. Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо, що колись звила кубло в день Благовіщення. Ніяка птиця не в’є гнізда в цей день. Один тільки горобець не знає свята Благовіщення, бо він, бач, бусурман поміж птицями”.
На цей день багато прикмет. Якщо перед сходом сонця на Благовіщення ясно й тихо, то буде добрий врожай. Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Якщо на Благовіщення лежить сніг, то літо буде неврожайне. Якщо на Благовіщення мороз, то буде багато огірків. Коли ранком на Благовіщення туман, то це віщує повінь (За О. Воропаєм).
III. Випишіть речення зі сполучниками. Зробіть морфологічний розбір сполучників за наведеною схемою. Наприклад: Благовіщення – це велике свято, таке велике, що не можна працювати.
Сполучник | Морфологічна будова | Сурядний чи підрядний | Група за значенням | ||
Непохідний (простий) | Похідний | ||||
Складний | Складений | ||||
Що | Простий | ─ | ─ | Підрядний | З’ясувальний |
(2 votes, average: 3,00 out of 5)