СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ

Морфологія. Орфографія. Дієслово

& 9. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ

Хай же ті вороги поніміють скоріш.

Наша ж мова сі я щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде для нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас…

В. Самійленко

ПАМ’ЯТАЙМО

Дієслова є дійсного, умовного та наказового способів. Дійсний спосіб означає дію, яка може відбутися чи відбуватися в минулому, теперішньому або майбутньому. Умовний спосіб означає дію, яка могла б відбутися за певних умов. Він утворюється від дієслів минулого часу

за допомогою частки би (б), яку пишемо окремо. Наказовий спосіб означає наказ, заохочення, спонукання до дії. В українській мові є три форми наказового способу: 2-га особа однини, 1-ша і 2-га особи множини. Часто наказ, побажання або заклик виражаються за допомогою частки хай (нехай).

79. І. Поясніть зміст поетичних висловлювань. Яку роль відіграють дієслова в наведених реченнях?

1. Хай же ті вороги поніміють скоріш, наша ж мова сія щогодини ясніш! (В. Самійленко) 2. Рідне слово – тая м’ята, материнка,

рута, і невже ж пахуча мово, будеш ти забута? (А. Кримський) 3. Якби я повірив, що в нашій країні тепер сходить сонце, та вже не криваве, росли б мені в грудях пісні солов’їні (В. Пачовський). 4. Як сонця безсмертного кола, що креслить у небі путі, любіть, любіть свою мову й ніколи її не забудьте в житті (В. Сосюра). 5. Молюсь, сумую і ридаю, і знову сльози виливаю, і душу тяжкую мою німим стінам передаю (Т. Шевченко).

 СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ

II. Випишіть у три колонки дієслова дійсного, умовного і наказового способів.

III. Поясніть способи їх творення.

ПАМ’ЯТАЙМО

Способи дієслів виражають відношення дії до дійсності.

Дійсний спосіб означає дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься. У зв’язку з цим дієслова дійсного способу мають форми теперішнього, минулого і майбутнього часу, особи, числа, а для минулого часу – форми роду.

Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: “Ти, може, серденько, того и не знаєш., як гарно, любо як співаєш” (Л. Глібов).

80. І. Уважно прочитайте текст. Розкажіть про те, як виникло слово “мрія”, з якої частини мови воно утворилось.

ЯК ВИНИКАЮТЬ СЛОВА

Кожен письменник шукає своє дзвінкоголосе слово. Якщо воно витворено у традиціях рідної мови, то повністю переходить у “власність народу”. Сприймається, немовби вічно існувало. Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову без чудового-пречудового слова “мрія”?! Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно відоме з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Але візьміть “Кобзар” основоположника нашої сучасної української літературної мови, геніального поета Тараса Шевченка.

Перегорніть сторінки “Кобзаря”. Ви переконаєтесь, що слова “мрія” нема навіть у ньому. Як могло трапитись, що поетично-ніжне слово “мрія” відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях?

А виявляється, що слово “мрія” виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник Михайло Петрович Старицький. Звичайно, так майстерно й так філігранно викувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення. Здається, неважка справа від дієслова утворити іменник “мрія”. Отож, геніальне, довершене часто-густо (або й завжди) буває простим… (За І. Вихованцем)

 СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ

II. Випишіть дієслова дійсного способу. Поясніть, які форми мають виписані дієслова.

ПАМ’ЯТАЙМО

Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов чи бажану. Наприклад: “Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано” (М. Бажай); “Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну” (Леся. Українка). Умовний спосіб утворюється від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б). Дієслова умовного способу мають лише рід і число. Форма особи виражається за допомогою займенників, а категорії часу взагалі відсутні.

Творення дієслів умовного способу

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Я ходив би;

Ти ходив би;

Він ходив би

Ходило б;

Ходило б;

Воно ходило б

Ходила б;

Ходила б;

Вона ходила б

Ми ходили б;

Ви ходили б;

Вони ходили б

Частка би вживається після дієслів, які закінчуються на приголосний: ходив би, косив би, читав би, частка б – після дієслів, що закінчуються на голосний: ходила б, ходили б.

Умовна частка би (б) завжди пишеться окремо від дієслів, із якими утворює умовний спосіб, але постійного місця не має. Вона може стояти після дієслова й перед ним, входити до складу сполучника, а також відокремлюватись іншими словами від дієслова, з яким пов’язана. Наприклад: “Якби ви з нами подружились, багато б дечому навчились” (Т. Шевченко).

ОРФОГРАМА

Частки БИ (Б) з дієсловами умовного способу

81. І. Сформулюйте та запишіть головну думку пропонованого уривка. Дайте йому назву.

Коли б мене хто спитав, чому ми такі прибиті та понижені, що іноді боїмося перед чужинцями признатися, що ми члени великого українського народу, то я би подав таку причину: що ми не знаємо ані нашої бувальщини, ані наших славних людей, котрими наш український народ може повеличатися. Коли б у іншого народу такі великі люде появилися, то про них знала би й мала дитина. У нас інакше. Були в нас великі люде, служили на славу свого народу, а ми про них або мало знаємо, або й нічого (А. Чайковський).

II. Випишіть словосполучення дієслів умовного способу. Поясніть спосіб творення та правопис.

ПАМ’ЯТАЙМО

Наказовий спосіб у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради виражає спонукання до дії, яка не існує. Наприклад: “За рідний край і життя віддай” (Нар. тв.).

Дієслова наказового способу мають вид, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї множини), число і не мають часу. Форми наказового способу створюються від основ теперішнього часу за допомогою закінчень – и, – імо (-ім), – мо, – іть (-іте), – те.

Творення форм дієслів наказового способу

Особа

Закінчення

Приклади

2-га особа однини

-и (або нульове закінчення)

Неси, роби; сип, співай

1-ша особа множини

-імо (-ім), – мо

Несімо, несім; робімо, робім; сипмо, співаймо

2-га особа множини

-іть ( – іте), – те

Несіть, несіте; робіть, робіте, сипте, співайте

Закінчення – и,-імо (-їм),-іть (іте) вживаються в таких випадках: Якщо наголос падає на закінчення: несуть – неси, несімо, несіть. Коли при утворенні доконаного виду додається префікс, на який переноситься наголос, закінчення залишаються ті ж самі:

2-ша особа однини – винеси, висип, заспівай (нульове закінчення);

1-га особа множини – винесімо, висипмо, заспіваймо;

2-тя особа множини – винесіть (винесіте), висипте, заспівайте. Коли основа закінчується збігом двох приголосних:

1-ша особа однини – гукни, стрибни;

2-га особа множини – гукнімо, стрибнімо;

3-тя особа множини – гукніть, стрибніть.

Закінчення – іте, що виступає у 2-й особі множини паралельно з – іть, вживається для надання вислову урочистості. Наприклад: “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте” (Т. Шевченко).

82. І. Яку інтонаційну тональності надають тексту дієслова наказового способу? Виразно прочитайте уривок.

ЯК КОЗАК МАМАЙ ОБІД ГОТУВАВ

Козак Мамай порядкував, немовби в себе дома,- хоча дому в нього ніколи не було.

– Давай-но кітлик! – М’ясива сюди!

– Тягніть-но трішки оцту! – поклавши всю баранину в казан і трохи її у воді поваривши, покрикував козак Мамай.

– Перцю мені, несіть перцю! – гукав він, і поблискувала проти вогню його сережка.

– Скільки ж тобі перцю? – питав господар дому.

– Сип жмень із п’ять.

Здурів! – ахнула господиня.

Та щоб гіркий був! – наполягав козак.

Тепер – цибулі несемо, матінко! Потім горлав:

 СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ

– Агов, солі мені подайте, солі!

Та метушня потроху вже вщухала. Підсипавши в казан жменьку сухої гірчиці, докришивши на додачу ще якийсь десяток цибулин, щільно накривши посудину, всі посідали біля печі на ослоні. Та й чекали, принюхувались, смакуючи зарані добру козацьку страву (За О. Ільченком).

II. Випишіть дієслова, вжиті в наказовому способі.

III. Утворіть від виписаних дієслів 1-ї, 2-ї і 3-ї особи однини й множини. Виділіть орфограми, поясніть правопис.

ПАМ’ЯТАЙМО

У дієсловах з основою на й; на тверді або пом’якшені приголосні д, т, з, с, л, н; на приголосні б, п, в, м, ж, ч, ш, р (співають, стануть, порадять, сиплють) наказовий спосіб виражається закінченнями – мо, – те або нульовим закінченням.

Способи вираження наказового способу

Особа

Закінчення

Приклади

2 особа однини

Нульове закінчення

Стань, порадь, співай, сип

1 й 2 особа множини

-мо, – те, що приєднуються безпосередньо до основи

Сип сип-мо, сип-те

Дієслово їсти має такі форми наказового способу: 2-га особа однини – їж; 1-ша особа множини – їж мої 2-га особа множини – їж-те.

83. І. Від наведених дієслів утворіть форми умовного способу.

Жити, іти, взяти, забути, розпитати, сіяти.

II. Від наведених дієслів утворіть форми наказового способу.

Вертатися, класти, сяяти, приїхати, вивчати, з’їдати.

ІІІ. Доберіть речення з утвореними дієсловами.

84. І. Випишіть з художніх творів по два-три речення з дієсловами умовного і наказового способів.

ПАМ’ЯТАЙМО

Наказовий спосіб утворюється від дієслів з суфіксом – ся (сь): піднесися, розвеселися.

Наказова форма 3-ї особи утворюється за допомогою спонукальної частки хай (нехай) від дієслів теперішнього та майбутнього простого часу в 3-й особі однини і множини.

Наприклад: хай живе, хай живуть; нехай співає, нехай співають; хай робить, хай зроблять.

В українській мові умовний і наказовий способи можуть передавати різні відтінки у значенні, а також уживатися один замість одного.

Вживання форм умовного і наказового способів

Правила

Приклади

1

Якщо форми умовного способу виступають замість наказового, то цим самим наказ змінюється проханням або побажанням

Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (М. Коцюбинський).

2

Підсилення наказу і заклику досягається вживанням інфінітива замість наказової форми

Так тримати! Стояти струнко! Не розмовляти! (О. Довженко).

3

Наказовий спосіб може виражатися формою теперішнього або майбутнього часу

“Починаємо наступ”, сказав генерал армії (О. Довженко).

4

Наказовий спосіб може виражати дію минулого часу

У кінці візьми та й заяви той керівник: “Гарний був виступ!” (С. Олійник).

5

Наказовий спосіб може виражатися сполученням спонукальних часток давай, даваймо, давайте, нулю з формами майбутнього часу

Давайте, хлопці, провчимо вражого пана, щоб не ганявся за бурлаками (І. Нечуй-Левицький).

85. З наведених речень окремо випишіть дієслова умовного і наказового способів. Визначте властиві їм граматичні ознаки.

1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою! (В. Сосюра). 2. Оголосили б результати та повідомили б, хто переміг у цьому змаганні (О. Гончар). 3. У цю пору в поле вже виїхали б трактори з сівалками (Остап Вишня). 4. Хлюпни нам, море, свіжі лави! (П. Тичина). 5. Коли б рибалки розчаровувались при кожній невдачі, давно б вони перевелись на світі (Ю. Збанацький). 6. Я хотів би вітром бути, щоб воложити вам лиця (М. Рильський). 7. Дивлюся на море, широке, глибоке, поплив би на той бік – човна не дають (Т. Шевченко). 8. Співала б риба, коли б голос був (Нар. тв.).




СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ