Старіння і смерть. Довголіття

РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА

Тема 10. РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК

УРОК-КОНФЕРЕНЦІЯ 65. Старіння і смерть. Довголіття

Освітня мета: сформувати знання про старіння і смерть як біологічно запрограмовані стани онтогенезу. Ознайомити із питаннями геронтології теоріями старіння та тривалістю життя людини.

Основні поняття і терміни: старість, геронтологія, фізіологічна смерть, біологічна смерть, клінічна смерть.

Обладнання: портрети І. І. Мечникова, О. О. Богомольця, М. Амосова, газети.

Хід уроку

І. Фронтальна бесіда.

1. Яка вікова

періодизація життя людини?

2. Який період є заключним етапом в онтогенезі?

II. Програма конференції.

1. Геронтологія як наука. Теорії старіння.

2. Тривалість життя людини.

3. Чинники, що зменшують тривалість життя.

4. Омолодження людини.

5. Смерть як завершення онтогенезу.

Література для підготовки уроку:

Популярна медична енциклопедія: – М.: Радянська енциклопедія, 1987. – С. 120.

Чаяло П. П. Что нужно знать о старении. – К., Здоровье, 1988.

Войтенко В. П. Старение и продолжительность

жизни: взгляд в будущее. – К., 1987. – Серия №10 “Новое в науке, технике, производстве”.

Курцмен Дж., Гордон Ф. Да сгинет смерть. – М.: Мир, 1987.

III. Повідомлення учнів згідно з програмою конференції.

1. Геронтологія як наука. Теорії старіння. (Повідомлення учня).

Історія розвитку геронтології ділять на три періоди.

Для першого періоду характерні відомості описового характеру з медичними і соціальними питаннями старіння. Перші роботи з герон­тології знаходимо у Гіппократа, котрий описував зміни шкіри, м’язів, тонусу тканин, нетипову течію ряду хвороб. Велику увагу було приділено хворобам нирок і сечового міхура, суглобів, нервової системи. Перший трактат з геронтології знаходимо у Габріела Цербіса (“Геронтологія” 1489), згодом, в 1536 p., вийшла праця Стромера ван Ауербаха, декана медичного факультету в Лейпцігу, яка називалась “Деякі медичні по­ложення про старість”.

У XVIII ст. кількість праць з геронтології зросла до 42. Майже всі вони написані латинською мовою. Це другий період розвитку цієї науки. Він характеризується науковим підходом до проблем старіння. Цей період, що тривав до середини XX ст., характеризується науковим підходом до проблеми старіння організму. Зупинимося на роботі директора Депар­таменту охорони здоров’я в Петербурзі Йогана Фішера. Фішер виступив проти положення, що старість – це хвороба. На його думку, лікування хвороб старості – не безнадійна справа. Початок старості слід рахувати з 50-60 років, а довголіття досягається, коли людині 90 років.

У цей період працював І. Мечников, якого вважають батьком ге­ронтології. Погляди вченого на процеси старіння викладені в книгах “Етюди про природу людини” та “Етюди оптимізму”. Перше наукове дослідження феномену довголіття було здійснено за ініціативою україн­ського академіка О. Богомольця, котрий організував виїзд групи лікарів і наукових співробітників на Закавказзя. Там мешкало багато довгожи­телів. Одержані дані обговорювалися на першій світовій конференції з питань старіння (Київ, 1938).

Третій період характеризується планомірним систематичним вивчен­ням питань геронтології. Створюються науково-дослідні інститути, що займаються процесами старіння людини.

І. І. Мечников вважав, що кожна людина може прожити 150 і більше років. Це підтверджує саме життя. Так, англієць Парр прожив 152 роки, датчанин Дракенберг – 146 років. Зміни, що відбуваються в організмі, зумовлені процесами старіння, але сам механізм старіння залишається за­гадкою. Відомо 200 теорій старіння. Але три з них найбільш визнані.

– Теорія 1.1. Мечникова (патологічна)

Організм отруюється отрутами бактерій товстого кишечнику, тому дуже корисні кисломолочні продукти.

– Теорія О. О. Богомольця.

Вікові зміни у сполучній тканині організму є головною причиною старіння. Розробив антиретикулярну цитотоксичну вакцину.

– Теорія американця Оргеля (катастроф і помилок)

Старіння клітин відбувається завдяки зниженню точності білкового синтезу через випадкові помилки в геномі.

2. Тривалість життя людини. (Повідомлення учня).

У віці 12 років тіла такі сильні, що якщо б ми могли фізично все життя залишатися на рівні цього віку, то минуло б 6700 років, перш ніж наш організм вичерпав би свої життєві можливості. Вже після ЗО років клітини і клітинні структури людини руйнуються, можливості до самовідтворення знижуються і ймовірності нашої смерті кожні 8 років подвоюються.

Під час старіння організму тисячі клітин виходять із ладу, системи на­шого організму починають працювати дедалі гірше, кровоносні судини, сухожилля і сполучні тканини втрачають еластичність, кровообіг послаб­люється, що впливає на кров’яний тиск, гостроту мислення. Нирки, печінка і органи травлення дегенерують, і ми стаємо піддатливими для хвороб. Рухові нерви перестають з попередньою швидкістю передавати імпульси, і наші реакції усе частіше запізнюються. М’язи втрачають силу і пружність, суглоби погано гнуться, кістки стають ламкими.

Ці внутрішні зміни відображаються і на нашому зовнішньому ви­гляді. Шкіра робиться зморшкуватою, на ній виступають темні плями. Волосся сивіє, стає сухим, рідким. Зуби випадають. В скелеті теж від­буваються зміни: хребці зближуються, спина згинається, грудна клітка стає впалою.

Зір і слух погіршується з 12 років. З часом кришталик ока жовтіє і перестає пропускати голубий, фіолетовий і зелений колір. Втрата слуху починається з того, що людина перестає чути звуки високої частоти. Діє лише 1/6 смакових сосочків.

В проміжку між 20 і 90 роками людина втрачає 30 відсотків із 8-10 млрд. клітин мозку. Атому ми старіємо розумово. Альберт Енштейн в 26 років опублікував свою “спеціальну теорію відносності”, в 30 років став найзнаменитішим фізиком у світі. Після 33 років він не створив більш цінної роботи. Як стверджує лікар Леонард Хейфлік – один з піонерів дослідження у сфері генетики, вчені досягають вершин творчої активності приблизно у віці 33 років.

Скільки може прожити людина? Чому одні люди живуть довше за інших? Чи існують “секрети” довголіття? Або – чи є “еліксир моло­дості”?

Довше всіх організмів живуть дерева. Одне із найстаріших дерев на Землі – кипарис болотний в Тулі (Мексика). Його вік приблизно 7 тис. років. Деякі гігантські черепахи живуть приблизно 200 років. Інші ор­ганізми не досягають столітнього віку. За своє довголіття ці організми платять нерухомістю. В своїй книзі “Тіло людини” Айзек Азимов наво­дить приклад тривалості життя деяких тварин: креветка живе 1,5 року, щур – 4-5 років, кролик – до 15 p., собака – до 18 років, свиня – до 20 років, кінь – до 40 років, шимпанзе – до 40 років, горила – при­близно 40 років, слон – до 70 років. Висновок: чим більша тварина, тим довше вона живе (показати малюнки та фотографії).

– Чим пояснюється, що тривалість життя людини значно зросла? (Стерилізація знизила смертність серед жінок, що народжували; лі­кування таких смертельних хвороб, як вітрянка, коклюш, поліомієліт знизила смертність серед дітей, туберкульоз – головна причина смерті людей середніх літ тепер повністю подолано).

В статті “Скільки я живу?” медичний оглядач Лоуренс Геятон повідо­мляв про фермера, що помер в 1635 р. у віці 152 роки. А в штаті Теннесі в 1935 р. померла жінка у віці 160 років.

А тепер поговоримо про довгожителів. Які ж місця славляться дов­гожителями? (Використати глобус).

Відомо три місця, що славляться довгожителями:

– Кавказ;

– Вікабамба в Південному Еквадорі;

– Хунза в Північно-Східному Пакистані.

Серед народностей, що живуть у цих місцях, більшість претендують на вік понад 120 років.

Кавказець Шіралі Муслімов в рік своєї смерті, в 1973 p., мав 168 років. Він залишив після себе 5 поколінь, включаючи чотирилітнього правнука, 120-річну вдову, з якою прожив 102 роки.

Аналіз таблиці “Країни з найвищою тривалістю життя”, бесіда:

– Які з країн мають населення з великою кількістю довгожителів?

– У яких країнах люди живуть недовго?

Тривалість життя людини:

– Первісні люди – 20-30 років.

– Стародавні часи – 50-60 років.

– Сучасний світ – 70-75 років.

Життя геніїв людства:

– Платон – 80 років;

– Гіппократ – 85 років;

– Мікеланджело – 88 років;

– Тиціан – 99 років.

3. Чинники, що зменшують тривалість життя людини. (Повідомлення учня.)

Отже, на тривалість нашого життя впливають, перш за все, спадковість і навколишнє середовище. Однак закономірностей в успадкуваннях ознак довгожителів, звичайно, немає. Існує певний зв’язок між віком, до якого дожили батьки, і життя їх дітей. Однак цей фактор впливає на успад­кування 2000 хвороб і дефектів. Спадковість зазвичай не обов’язково є проявом хвороб. А тому варто говорити, що здатність до захворювання більша у тих людей, де в родині була якась хвороба.

Головними “вбивцями” людини є серцево-судинні хвороби. Якщо ми подолаємо їх, то виграємо 17,5 років життя. А якщо ми знизимо захворюваність на рак всього на 80%, то до нашого життя додадуться 2,5 року. Якщо нам вдасться скоротити кількість смертей від нещасних випадків, вбивств, самовбивств, цирозу печінки, грипу, діабету, то до нашого життя можна додати ще 2,5 року.

Знищивши всіх “пожирачів” життя, ми б змогли продовжити свій вік на 22,5 року: чоловіки в середньому жили б 92,5, а жінки – 97,5 років.

А наші шкідливі звички?

Куріння цигарок – причина більш ніж 95% всіх захворювань раком легень, горла, язика і найбільша кількість захворювань емфіземою ле­гень. Якщо ви викурюєте дві і більше пачки цигарок на день, то, по суті, віддаєте хвилину життя за куріння, тож порівняно з тим, хто не курить, ви втрачаєте 8,3 року життя.

Алкоголізм.

Випивання людиною 2-3 чарки на день відчиняє двері трьом “люди­новбивцям”: цирозу печінки, пневмонії, аваріям на транспорті. Алкоголь є причиною половини тяжких аварій на транспорті.

Ліки і хімікати.

Лікарських препаратів в США є 50 тис. 36 тис. пестицидів, 7 тис. видів харчових добавок. Багато із них потрапляють в наш організм з їжею або повітрям.

Якщо знизити забрудненість повітря вдвічі, то захворювання бронхітом знизиться на 25-30%, хвороби серця – на 20%, а раком – на 15%.

Надлишкова вага.

4 кг зайвої ваги віднімають у нас приблизно рік життя. До того ж, люди з надлишковою вагою схильні до інфаркту у 3,5 рази частіше. Вони страждають на хворобу нирок, діабет, цироз печінки, рак печінки і жовчного міхура, респіраторні інфекції, гіпертонію.

Дієта.

Коронарна недостатність у 7 разів вища у людей з високим вмістом холестерину в крові. Скоротивши споживання яловичини, яєць, мас­ла, морозива, твердих сирів, ви втричі скорочуєте ймовірність небез­пеки інфарктів. Неправильне харчування знижує тривалість життя на 6-10 років.

Фізичні вправи.

Правильно підібрана система вправ припиняє фізичне старіння і може долати в середньому 6-9 років життя.

Для продовження життя необхідно регулярно проходити медичне обстеження. Жінки, котрим за 30 років, щорічно перевіряючи своє здоров’я, можуть додати до свого життя 4 роки.

Вчені дійшли висновку, що стреси, нервове перенапруження при­зводять до хвороб і, відповідно, до зменшення тривалість життя.

4. Омолодження людини. (Повідомлення учня.)

Постає логічне запитання – невже людство ніколи на практиці не використовувало способів омолодження організму людини? Історії відомі лікарі – омолоджувачі людини. Пошуки способів повернення юності постійно були на озброєнні лікарів, учених.

В надії продовжити життя й одержати надлишок сил давні єгиптяни і римляни у великій кількості поглинали часник. Китайські імператори мали при дворах алхіміків, котрі приписували їм для продовження життя точні дози золота, ртуті.

Парацельс займався добуванням філософського каменю. Багато єв­ропейців випробували на собі корінь мандрагори, котрий містить силь­нодіючий наркотик. Популярними були шпанські мушки. Розглянемо конкретні, можливо, дивні методи омолодження.

Серж Воронофф був особистим лікарем єгипетського правителя Аббаса XI. За час свого перебування при дворі він помітив, що кастровані євнухи, які охороняли гарем правителя, майже постійно потребують медичної допомоги.

Воронофф вважав продукти статевих гормонів ключем до юності. Покинувши дім Аббаса, він почав шукати чоловіків, щоб вмовити їх продати свої статеві залози для експериментів при пересадці. У 1919 р. до нього звернулося лише два добровольці, які просили дуже висо­ку ціну, а тому Воронофф запропонував одержувати залози від мавп. В 20-х роках він розшукав певні екземпляри мавп в бельгійських і бри­танських колоніях в Африці, і тоді до нього ринули клієнти. До 1927 р. понад 1000 людей похилого віку, чоловіків, скористалися пересадкою статевих залоз у надії повернути молодість.

Вартість такої операції коштувала 5 тис. доларів. Недаремно прибуток від докторської діяльності Сержа Вороноффа, кажуть, досяг 10 млн. доларів.

Воронофф залишив після себе недобру пам’ять. Річ у тім, що у мавп був сифіліс, а тому заразилися безліч чоловіків.

Ромул Бріклі робив спроби пересадити статеві залози козлів.

Інший вчений, Пауль Ніхане, омолоджував таких знаменистей, як Вінстон Черчілль, Шарльде Голль, Сомерсет Моем, Томас Манн.

Для омолодження він використовував ін’єкції плаценти ягнят. Це був еліксир вічної молодості, за який в 1937 р. платили 1500 доларів за курс.

В Румунії можна було одержати “уколи омолодження” в державних поліклініках. Вони містять анестезуючі речовини-прокаїни.

Препарат під назвою “геровітал” у 1948 р. лікар Анна Аслан створила в інституті геронтології в Бухаресті. По всій Румунії було створено 144 лі­кувальні установи, де ін’єкції геровіталу робили в санаторних умовах.

Як стверджує вчена, препарат позбавляє людей від зморщок, сивини, артриту, болю в серці.

Патолог Бенжамін Френк вчився в Швейцарії, але мав власну практику в Нью-Йорку, він розробив ще один спосіб омолодження регенерацією і РНК-терапією. Лікування Френка складалося із трьох частин: дієти, харчових добавок і органо-специфічної методики. Все лікування зводи­лося до підвищення кількості РНК в організмі.

Адель Дівіс запропонувала лікувальну дієту. Вчилася вона в Парду, в університеті Пд. Каліфорнії. Вона склала 20 тис. дієт при різних хво­робах. Адель Девіс рекомендувала вживати в їжу вітаміни із природних продуктів.

Лікар Пайнус Полінг двічі був удостоєний Нобелівської премії. Він спробував встановити оптимальні дози вітамінів, що необхідні для оптимізації стану здоров’я.

В 1970 р. Полінг опублікував книгу, що мала великий резонанс “Ві­тамін С і звичайна застуда”. В ній він радить вживати щодня від 250 мг до 10 г вітаміну С.

Вчитель

Ми розглянули декілька способів, незвичайних способів омолодження організму. І давайте звернемось до епіграфа нашого уроку, за який ми взяли слова Августа Кінзеля. Я думаю, саме цей епіграф стане і висно­вком до нашого уроку:

“Ми доб’ємося повної перемоги над старістю, і єдиною причиною смерті стануть нещасні випадки”.

Фронтальна бесіда.

– Чи є у вашій сім’ї довгожителі?

– Скільки років вашій бабці? Дідові?

– Який спосіб життя вони ведуть?

5. Смерть як завершення онтогенезу. (Повідомлення учня.)

Смерть – завершальна фаза існування організму. У людини розрізня­ють: фізіологічну (природну) смерть в результаті старіння і патологічну (передчасну) – результат хвороби.

Заповнення схеми “Смерть”.

 Старіння і смерть. Довголіття

Спочатку настає клінічна смерть, а потім вже біологічна. Протягом 6-7 хв. під час клінічної смерті людину можна реанімувати.

IV. Закріплення знань учнів.

Рубрика “Цікаво знати?”

А) Прочитайте текст, поміркуйте і зробіть свої висновки.

Читання тексту

Англійський письменник Сомерсет Моем (довгожитель XX ст.) писав: “Гарні й краса ранку, і сяйво полудня, але лише дуже нерозумна людина засуває фіранки й вмикає світло, щоб відгородитися від безтурботного спокою вечора. У старості є свої задоволення, не менші, ніж задоволення молодості, тільки інші. Філософи вічно намагаються переконати нас, що ми раби своїх пристрастей; то хіба не велика справа звільнитися від їхньої влади? Як не парадоксально це звучить, у старих більше часу. У молодості я був вражений, коли довідався від Плутарха, що Катон почав вивчати грецьку мову у 80 років. Зараз мене це не вражає. Старість береться за справи, від яких молодість ухиляється, тому що вони нібито вимагають занадто багато часу. У старості кращим стає смак, і можна насолоджуватися мистецтвом і літературою без тієї особистої уперед­женості, що в молодості забарвлює наші судження. Старість знаходить задоволення у власній досконалості. Вона скинула пута егоїзму, і душа, що нарешті стала вільною, тішиться швидкоплинною миттю, але не благає її зупинитися”.

Б) Розповідь учнів про старіння.

У 70 млрд. клітин людини відбувається понад 360 тисяч обмінних процесів за секунду. З віком обмін речовин у кожній клітині й у всьо­му організмі знижує якість та інтенсивність. Людина починає хворіти, слабшає, втрачає інтерес до життя.

Послухайте уривок з “Енциклопедичної пам’ятки Давнього Сходу” III ст. до н. е.:

“За своєю природою людина може жити дуже довго. Але коли її спокушають речі, вона не досягає свого довголіття. Призначення ре­чей у тому, щоб вони задовольняли потреби людей… Якщо численні у світі яскраві й гарні речі завдаватимуть шкоди одному життю, то воно обов’язково буде виключене. Коли природа людини ціла, тоді її душа стає спокійною, очі – зіркими, вуха – чуйними, ніс – гострим, язик – чутливим, а 360 суглобів функціонуватимуть справно. Така людина без слів заслуговує довіри, без міркування знаходить правильний шлях, без розумових зусиль осягає істину. Хто постійно роз’їжджає в екіпажі, піклуючись про свої зручності, той може стати паралітиком; хто безмірно вживає жирне м’ясо й міцне вино, прагнучи бути гладким, той руйнує свій кишечник”.

В) Повідомлення учнів.

Програми і терміни людського існування тільки на 15% визначаються рівнем охорони здоров’я, на 20% – генами, а на 65% – способом життя. Рекорди довгожителів:

1-ше місце: житель Ірану Кітахі – 185 років;

2-ге місце: колумбієць Соліс – 182 роки;

3-тє місце: англієць містер Йорат – 180 років.

Г) Хочете знати, чи будуть ваші рідні довгожителями? Проведіть тест.

Тест довгожителя

Для початку візьміть число 69 (середня тривалість життя). Від нього вам потрібно відняти або додати набрані в результаті ваших відповідей бали.

Чоловіки повинні відняти від цієї цифри 4. Жінкам слід додати 5, враховуючи те, що жінки живуть в середньому на 9 років довше, ніж представники “сильної статі”. Отже, у чоловіків береться за основу се­редня тривалість життя 65 років, а в жінок – 74.

А тепер зосередьтеся на запитаннях тесту.

1. Якщо ви живете в населеному пункті, де мешкає менше 10 тисяч людей, то додайте 2 роки. Якщо ви живете в місті з населенням більше мільйона чоловік, то відніміть 2 роки.

2. Якщо ви на роботі зайняті розумовою працею, відніміть 3 роки, якщо фізичною – додайте 3.

3. Якщо ви займаєтеся спортом п’ять разів на тиждень хоч по пів­години, то додайте 4 роки, якщо два-три рази – додайте 2 роки.

4. Якщо ви одружені (або збираєтеся одружитися), додайте 5 років; якщо ні – відніміть по одному року за кожні 10 років одинокого життя (починаючи з 25-річного віку).

5. Якщо ви постійно спите більше 10 год., вирахуйте 4 роки; якщо по 7-8 год. – нічого не віднімайте. Якщо ви погано спите, відніміть 3 роки; велика втома, як і надто довге спання, – ознака поганого кровообігу.

6. Якщо ви нервові, вмить спалахуєте, агресивні, відніміть 3 роки; якщо спокійні й врівноважені – додайте 3 роки.

7. Якщо ви вважаєте себе щасливою людиною, то додайте 1 рік, якщо ні – відніміть 2 роки.

8. Ви за кермом і постійно порушуєте правила – відніміть 1 рік.

9. Якщо вам постійно не вистачає грошей і ви весь час шукаєте, де б їх можна було б підзаробити, відніміть 3 роки.

10. Якщо у вас середня освіта, додайте 1 рік, якщо вища – 2 роки.

11. Якщо ви на пенсії, але продовжуєте працювати, додайте 3 роки.

12. Якщо ваші бабуся (дідусь) дожили до 85 років, то додайте 2 роки, якщо обоє дожили до 80 років – 4 роки, якщо хтось із них передчасно помер, не доживши до 50 років (від інсульту, інфаркту), відніміть 4 роки. Якщо хтось із ваших близьких родичів не дожив до 50 років (помер від раку, інфаркту) – відніміть 3 роки.

13. Якщо ви викурюєте більше трьох пачок сигарет на день, відніміть 8 років, якщо пачку – 6 років, якщо менше за пачку – 3 роки.

14. Якщо випиваєте щодня хоч трішки спиртного, відніміть 1 рік.

15. Якщо ваша вага порівняно з нормальною для вашого віку і зросту перевищує 20 кг, то відніміть 8 років, якщо 15-20 кг – 4 роки, якщо 5-15 кг – 2 роки.

16. Якщо ви чоловік, якому за 40 років, і проходите щороку профілак­тичний медичний огляд, додайте 2 роки, якщо вам 30-40 років, додайте 1 рік, якщо вам понад 50 – 3 роки.

Тепер підрахуйте результат. Число, яке ви одержали після підра­хунків, – це і є той вік, до якого ви можете дожити. Але ви маєте можливість його збільшити, якщо будете краще за собою слідкувати і відмовитеся від шкідливих звичок (причому чим раніше, тим краще).

Ще раз перечитайте запитання і подумайте, як вам потрібно змінити свій спосіб життя, як його зробити більш здоровим.

V. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему із підручника.




Старіння і смерть. Довголіття