Стародавня епоха пізнання Землі. Ібн Баттута. Марко Поло

І СЕМЕСТР

РОЗДІЛ І

Географічне пізнання Землі

Тема 1. Стародавня епоха пізнання Землі

Урок 4. Стародавня епоха пізнання Землі. Ібн Баттута. Марко Поло

Практична робота № 2 (продовження)

Мета: продовжити формувати в учнів первинні знання про розвиток географічних знань у стародавню епоху; ознайомити учнів з дослідженнями марокканця Ібн Баттути, венеціанця Марка Поло; з’ясувати, коли і ким було подано перші відомості про українські землі; розвивати вміння працювати з додатковою літературою, робити

узагальнення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, портрети мандрівників, фізична карта світу, підручник.

ХІД РОБОТИ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Взаємоперевірка (робота в малих групах)

– Якою уявляли Землю вавілоняни, давні індійці, греки?

– Вклад Ератосфена і Птолемея у розвиток географічної науки.

2. Тест

1) Слово “географія” у перекладі з грецької означає:

А) описую природу; б) описую землю; в) вивчаю країни; г) подорожую.

2) Наука, що не є географічною:

А) краєзнавство; б) космічне землезнавство; в)

біологія; г) картографія.

3) Вперше назву “географія” використав:

А) Геродот; б) Бегайм; в) Ератосфен; г) Аристотель.

4) Припущення, що Земля – куля, вперше висловив:

А) Ератосфен; б) Піфагор; в) Птолемей; г) Аристотель.

5) Землю у вигляді півсфери, яка лежить на чотирьох слонах, що стоять на черепасі зображували:

А) єгиптяни; б) вавілоняни; в) греки; г) індійці.

6) Перший глобус, що зберігся до наших днів, виготовив:

А) Геродот; б) Бегайм; в) Ератосфен; г) Аристотель.

7) “Батьком географії” називають:

А) Геродота; б) Бегайма; в) Ератосфена; г) Аристотеля.

8) Першим на карті використав географічну сітку:

А) Геродот; б) Бегайм; в) Ератосфен; г) Аристотель.

9) Першими почали проводити систематичні спостереження за погодою, створили опадомір і компас:

А) греки; б) китайці; в) фінікійці; г) араби.

10) Вчений, який створив працю “Географія” у 17 томах:

А) Страбон; б) Геродот; в) Ератосфен; г) Платон.

3. Взаємоперевірка виконаних тестів (робота у малих групах)

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

З глибокої давнини людству була властива жага знань і пригод. Спочатку лише невелика кількість подорожей здійснювалась з метою отримання знань. Історія знає мандрівників-любителів, які хотіли побувати на інших землях, познайомитися з іншими територіями, народами, – Ібн Баттуту, Сюань-цзана, Річарда Бартона. Але були і такі, хто ніколи не був географом, мандрівником, відкривачем. Вони виконували свою роботу – торговців, місіонерів, і прославилися завдяки записам, які написали власноруч чи продиктували іншим, як це зробив Марко Поло.

IV. Вивчення нового матеріалу

Найвизначнішим мандрівником усіх часів до Магеллана називають марокканця Ібн Баттуту. З місіонерськими, торговельними та дипломатичними цілями він здійснив дивовижні подорожі. За 24 роки суходолом і морем Ібн Баттута пройшов близько 120 тис. км. У 1325 р. він здійснив паломництво у Мекку. Пригоди під час подорожі навели його на думку продовжити подорож з Мекки. Він побував у різних куточках Африки, на Середньому і Далекому Сході – у землях, не відомих європейцям. Ібн Баттута перетнув Єгипет і досягнув берегів Червоного моря. Відвідав Єрусалим, Дамаск, перетнув Аравію, був у Багдаді, Анатолії, Сірії, Кафі (Крим), на Кавказі. Через Центральну Азію та Афганістан дібрався до Індії, потім до Китаю і Малайзії. У 1352 р. Ібн Баттута відправився до Африки. Через Сахару дістався до знаменитого міста Тімбукту, відвідав Східну Африку до 10° південної широти і довів, що жарка екваторіальна зона заселена.

Виконання практичної роботи № 2 (продовження)

Завдання. Використовуючи свої знання, атласи, заповнити таблицю.

Етапи пізнання Землі	Мандрівники	Географічні досягнення
Середні віки	Ібн Баттута
Марко Поло

Незважаючи на перекриття морських шляхів європейці все ж таки проникли в головні центри китайської культури, користуючись сухопутними шляхами. Про одну з таких подорожей нам розказують учні…

Незнайомець. Доброго дня, шановні. Вибачте, що прийшов без запрошення. Я випадково дізнався про ваші подорожі. Прошу вас мені допомогти встановити істину: про які краї говориться у “Книзі Марко Поло”? Там існує “чорне каміння” яке горить і дає більше тепла, ніж дрова. Що не золотими монетами, а паперами розраховуються за товари. Що із землі витікає масло, яке не можна їсти, але воно горить. Де протікають річки завдовжки “у сто двадцять днів шляху”. У яких країнах на небі не видно Полярної зірки? І хто такий Марко Поло?

Розповіді учнів

Марко Поло (бл. 1254-1324) народився у Венеції в заможній родині. Його батько і дядько вели торгівлю. У 1271 р., відправляючись у подорож, узяли із собою і Марка, який мав чудову пам’ять. Вони сушею перетнули Персію і пройшли через сучасний Афганістан, де затрималися на рік, тому що Марко захворів на малярію. Після одужання Марка мандрівники піднялися на Памір, пройшли пустелею Гобі і через кілька місяців досягли Китаю. 17 років родина Поло займалася торгівлею у цій країні. Марко поступив на службу до великого хана Хубілая, онука Чингізхана. Проживаючи у Китаї, Марко вивчив кілька іноземних мов, познайомився із китайською культурою. На зворотному шляху в 1292 р. Марко Поло відвідав Яву, Суматру, Цейлон, Південну Індію, Перську затоку і досяг порту Ормуз. На цей шлях пішло 26 місяців. Родина привезла із собою різні скарби: рубіни, діаманти, смарагди, золото, а ще цікаві розповіді Марко про незвичні краї.

У 1295 р. Марко Поло звинуватили в шпіонажі, тому він потрапив до Генуезької фортеці. Його сусіди по камері перші почули про незвичну країну Китай та китайців, монголів. У в’язниці Марко Поло познайомився із письменником Рустічіано, який і записав його розповіді. Своїй розповіді М. Поло не дав назви, тому вона увійшла в історію під назвою “Книга Марко Поло”. У книзі були розповіді про чорний камінь (вугілля), який горить: “По всей стране Катай есть черные камни; выкапывают их в горах, как руду, и горят они, как дрова. Огонь от них сильнее, нежели от дров. Если вечером, скажу вам, развести хорошенько огонь, он продержится всю ночь, до утра. Жгут эти камни, знайте, по всей стране Катай. Дров у них много, но жгут они камни, потому что и дешевле, да и деревья сберегаются”.

Говорячи про хана Хубілая, Поло говорив, що він умудрявся робити золото із паперових грошей (паперові гроші відповідали запасам дорогоцінностей казни хана). Ці гроші друкувалися на обробленому лубі шовковиці. У залежності від розмірів листа на ньому друкували ціну. На всіх територіях, підвладних ханові, приймалися паперові гроші, за них можна було купити всі товари, навіть коштовності.

Детально описав Марко Поло систему комунікацій Монгольської імперії. Про річку Цзян він говорить як про найбільшу на світі: “Река широкая, в иных местах десять миль, а в других – восемь или шесть, а в длину более ста дней пути”. Марко Поло захоплюється містами, портами Китаю. Особливе враження справило на нього м. Багдад, де “виробляють різні шовкові та золоті тканини, на яких виткані різноманітні звірі та птахи”. Розповідає він про китайський чай, Китайську стіну, ремесла, традиції китайців та монголів, дивовижних тварин. На півдні Китаю, за його словами, водяться “большие ужи и превеликие змеи. Всякий, глядя на них, дивится, и препротивно на них смотреть. Вот они какие, толстые да жирные; иной, поистине, в длину десять шагов, а в обхват десять пядей; то самые большие. Спереди, у голови, у них две ноги, лапы нет, а есть только когти, как у сокола или как у льва. Голова превеликая, а глаза побольше булки. Пасть такая большая, сразу человека может проглотить. Зубь у него большие, и так они велики да крепки, нет ни человека, ни зверя, чтобы их не боялся” (крокодил). Марко Поло побував на острові Суматра, який “простирается так далеко на юг, что Полярная звезда совсем невидима, ни мало, ни много”.

“Книга” мала велике значення: вона розійшлася по всій Європі, перекладалася різними мовами. Португальський принц Генріх Мореплавець використав повідомлення Марко Поло, щоб організувати експедиції навколо Африки до Індії та Китаю. “Книгою” користувався і Христофор Колумб під час свого плавання у пошуках західного шляху до Індії.

Учитель. Маю надію, що учні, разом з нашим гостем із задоволенням прослухали розповідь про Марко Поло і після відповідей на запитання зможуть самостійно зробити запис у практичній роботі (виконання практичної роботи № 2).

Бесіда

– Чи вірите ви в те, що розповідь Марко Поло правдива?

– Чи вірите ви в те, що існує чорне каміння, яке добре горить?

– Чи вірите ви, що на о. Суматра не можна бачити Полярної зірки?

– Чи вірите ви, що можуть існувати такі великі річки, як описує М. Поло?

– Чи вірите ви в те, що із землі може витікати масло, яке не можна їсти, але воно добре горить.

Перші географічні відомості про українські землі, особливо про розселення племен, наводяться в літописних зведеннях. Геродот, побувавши у Скіфії, вперше описав життя і побут скіфів, згадав про скіфські річки Дунай (Істр) та Дніпро (Борисфен). Назва “Україна” вперше згадана у літописі 1187 р. Опис українських земель міститься у “Повісті минулих літ”. У літописі досить повно описується територія Русі, витоки Дніпра, йдеться про Карпатські гори, річки Дунай, Дністер, Буг. Літопис свідчить, що наші предки добре знали й навколишній світ, зокрема райони, прилеглі до Середземного моря та Атлантики – Лівію, Єгипет, р. Ніл. Уже тоді знали про Малу Азію, Месопотамію, Персію, Індію.

Значний матеріал із географії українських і сусідніх територій з’являється і пізніше, зокрема у “Слові о полку Ігоревім”. Починаючи з ХІІІ ст. географічна інформація про Україну трапляється у звітах і друкованих творах європейських мандрівників.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

1. За малюнком підручника прослідкувати подорож Марко Поло, назвавши території, на яких він побував.

2. Назвати античних учених, у творах яких згадується Україна.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф у підручнику.