СТАВРОПІГІЯ

Культурологічний словник

СТАВРОПІГІЯ (від грец. хрест і стверджую або вбиваю) – право духовних закладів установ (монастирів, інститутів) на особливу самостійність у діяльності. Ставропігійні монастирі керувалися не єпархіальними архієреями, а безпосередньо патріархом і користувалися особливими привілеями. Назва “ставропігійний” означала, що хрест у цих закладах (монастирях) встановлювали патріархи. Хрест ставився за святою трапезою (престолом) і прикрашався коштовностями.




СТАВРОПІГІЯ