Стиль керівництва

Стиль керівництва – вияв певних особистих якостей керівника у його стосунках з підлеглими та способах розв’язання виробничих чи інших проблем. Вибір С. к. залежить від знань, досвіду, культури, характеру, узвичаєних в організації правових і морально-етичних норм і правил тощо. Розрізняють такі основні С. к.: авторитарні (керівник нав’язує підлеглим свою волю, не вивчає і не бере до уваги їхньої думки); демократичний (підлеглі беруть участь в ухваленні важливих рішень, в управлінні виробництвом); змішаний (органічне поєднання автономії,

свободи окремих підрозділів, працівників з жорстким централізмом); слабкий (керівник певною мірою дистанціюється від управлінських процесів, його авторитет і вплив у колективі незначні). Найефективнішим за сучасних умов є демократичний С. к., що зумовлено зростанням ролі особистості в епоху НТР, її гідності, освіти, культури та інших якостей. З огляду на це для керівника важливим є постійний зв’язок з підлеглими, вивчення їхньої думки, ідей, увага до їхніх духовних запитів, прагнень, максимальне врахування “я” людини, допомога працівникам у реалізації їхніх цілей та ін.




Стиль керівництва