Структура ринку

Структура ринку – комплекс внутрішніх, істотних і стабільних зв’язків та відносин між окремими ринками у межах національної економіки (внутрішнього ринку), світового господарства та його окремих регіонів у процесі взаємодії між ними. В політ-економічному контексті С. р. – це сукупність відносин економічної власності між суб’єктами, які уособлюють ці ринки, а також між суб’єктами в межах окремих ринків з приводу купівлі-продажу відповідних товарів і послуг. Найважливішими видами ринків у розвинених країнах світу є ринок робочої

сили, засобів виробництва (формою вияву якого є ринок цінних паперів), предметів споживання, послуг, фінансовий ринок. За ступеня монополізації розрізняють монополізований, не монополізований і олігополістичний ринки. Виділяють організаційно-функціональну С. р., яка охоплює контрактну систему закупівель, систему бірж, ярмарків, виставок та інших посередницьких структур щодо збуту різноманітних товарів; прямі зв’язки між виробниками й збутовими організаціями (без посередників), між виробниками й споживачами; маркетинг, рекламу та ін. Основні суб’єкти внутрішнього ринку – населення, організації
(підприємства, фірми, компанії) і держава. Серед населення як суб’єктів ринку виокремлюють соціальні класи, верстви й прошарки, окремих індивідів; серед фірм (компаній тощо) – приватнопідприємницькі фірми, партнерства, корпорації, державні компанії, неприбуткові організації та фірми, що самоуправляються, споживчу кооперацію та ін. Крім того, С. р. можна розглядати у генетичному аспекті, згідно з яким у процесі еволюції економічної системи капіталізму спочатку існував вільний ринок, який на вищій стадії капіталізму трансформувався у монополізований, олігополістичний та регульований. Поєднання цих ринків у різних співвідношеннях формує змішаний тип ринку. За формами власності виділяють приватний (продажем займається одна особа або сім’я), колективний (в т. ч. кооперативний), державний ринок. За географічними ознаками виділяють місцевий, регіональний, національний, міжнародний регіональний (наприклад в ЄС) та світовий ринки. Між різними видами, типами ринків, їхніми суб’єктами існують складні прямі й опосередковані зв’язки, на основі яких формуються економічні закони розвитку й функціонування сучасного регульованого ринку. До окремих типів ринку належать згруповані в єдину цілісність за подібними критеріями окремі види ринків, зокрема ринки продавців, покупців, посередників та ін. Головними ознаками та властивостями ринку є: кількість і розміри представлених на ринку суб’єктів господарювання; легкість входження і виходу з конкретного ринку; доступність ринкової інформації; достатня кількість об’єктів продажу, тип ринку тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Структура ринку - Економічний словник


Структура ринку